Аватар пользователя Світ Зелений
Світ Зелений
  • Visits: 18
  • Хиты: 18

Наталя Май

... Її пісні співає вся Україна, її люблять і дорослі, і діти. Автор, композитор, виконавиця, Заслужена артистка України - Наталія Май пропонує Вашій увазі свою творчість. Пісні Наталії сповнені любові до рідної землі, до батьків, до всього святого, що є в душі кожного з нас. Родину Наталії Май називають душею української пісні. То ж слухайте ці пісні і нехай Ваші очі засвітяться теплом і добротою, всі образи і негаразди відступлять, а серце наповниться любов'ю і радістю! Щиро зичимо Вам щастя!

nataliya.jpg

Наталя Май
Наталя Май

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Радіймо, друзі! Продовжуємо тему ельфізму.

Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд

Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...

Кращий коментар

Аватар пользователя Арсен Дубовик
0
No votes yet

Люблю цю пісню! Дякую Наталії, і тобі, Світе Зелений!

"А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина гріє тіло,
А сорочка мамина зігріває -
Я її до серденька пригортаю"

І сорочки мамою вишиті - також люблю! ))))))
Можна сорочку і купити.... але вишиті рідними руками (бабусиними, матусиними, сестриними) - ось оберіг! Вони ж із кожним хрестиком вшивають лише хороші і добрі думки про того, для кого сорочка вишивається.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Комментарии

Аватар пользователя Арсен Дубовик
0
No votes yet

Люблю цю пісню! Дякую Наталії, і тобі, Світе Зелений!

"А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина гріє тіло,
А сорочка мамина зігріває -
Я її до серденька пригортаю"

І сорочки мамою вишиті - також люблю! ))))))
Можна сорочку і купити.... але вишиті рідними руками (бабусиними, матусиними, сестриними) - ось оберіг! Вони ж із кожним хрестиком вшивають лише хороші і добрі думки про того, для кого сорочка вишивається.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)