Краса душі

Краса - це те, що приємно і подобається всім людям без винятку, це все те добре і пречарівне, що оточує людину і що викликає в ній радість. 
Окрім краси, у світі існує негарне і потворне. 
Неподобство - це все те, що дуже негарно; все те, що не подобається майже всім людям. 
Більшість людей намагаються від усього потворного триматися подалі. 

Порівняйте красиве і потворне. 
Сніг і бруд, прекрасну картину і безладні каракулі, чудову музику і жахливий скрип дверей або торохтіння трактора, прекрасний легкий танець і оглушливий тупіт. 

Без краси жити дуже погано. 
Уявіть, чи добре було б жити без краси, якби все красиве раптом зникло, а навколо вас на світі залишилося одне потворне, брудне й гидке? 

Краса робить людину краще. 
Від краси всім стає радісно на душі (з'являється радість всередині), людина стає доброю і теж хоче зробити що-небудь гарне в житті 

Людина може створювати навколо себе і красиве, і потворне. 
Одна людина намагається говорити слова хороші й добрі, а іншому подобається грубити, лаятися і дразниться. Один намагається намалювати красивий малюнок, а інший навмисне бруднить папір каракулями. Один з радістю ліпить снігову бабу і намагається, щоб було весело і гарно, а інший її навмисне руйнує 

Уміння бачити красу в навколишньому. 
У кожній людині всередині, в душі, прихована любов до краси. Коли людина думає про красу і захоплюється нею, ця любов росте. 
Красиве абсолютно не дружить з потворним. 
Якщо вам скажуть десять ласкавих, приємних і добрих слів, а потім скажуть одне погане слово, то вам стане неприємно. Задоволення від гарної музики може пропасти через сторонній шум, пляма псує вигляд гарної картини. Гарну, доброзичливу людину може зробити негарною і неприємною всього лише одна жадібність 
Присутність краси та неподобства в людині ... 
Краса і добро єдині. Добро в людині завжди красиво ... 
 

Нудно було Квітці стояти цілими днями на одній ніжці посеред клумби. Вона виросла і розпустила свої пелюстки набагато раніше за інші квітки, і тому спілкуватися їй було абсолютно ні з ким. І ось, в один із днів, на неї сів незнайомий, дуже гарний Метелик. Він, напевно, прилетів здалеку, тому що таких гарних крил Квітка ще жодного разу не бачила. Поки Метелик, склавши крила, відпочивав, Квітка поскаржилася йому на свою самотність і розповіла про те, як нудно і невесело їй живеться. Розчулився Метелик через одиноку Квітку. Він вирішив не летіти далі, а оселитися поблизу. Йому захотілося частіше прилітати до Квітки і починав розповідати їй про ті місця, де він вже встиг побувати. 
Тепер Метелик багато раз на день прилітав до Квітки з новинами, а вона, широко розкривши пелюстки, радісно зустрічала свого гарного гостя. Але одного разу, коли Метелика не було поруч, до Квітки підійшов хлопчик і захотів її зірвати. Квітка стиснулася, затремтіла від страху і попросила не зривати її, а замість себе запропонувала хлопчикові зловити свого гарного друга. Хлопчик погодився і сходив додому за сачком. Повернувшись, він сховався і став чекати на Метелика. Згодом він з'явився в небі. Метелик кудись поспішав і пролетів повз, але Квітка широко розкрила свої пелюстки і викрикнула: 
- Метелику, лети швидше до мене, я на тебе давно чекаю. Мені треба тобі дещо сказати. 
Як тільки Метелик підлетів до Ківтки, він тут же опинився в сачку. Він хотів вирватися з полону, але у нього нічого не виходило. Раптом край сачка підвівся, і Метелик побачив руку, що тягнеться до нього. Чиїсь пальці намагалися його схопити. Метелик пурхав, бився крилами і раптово йому вдалося вирватися на волю. Злетівши високо, він озирнувся і побачив, що від удару сачка Квітка зломалася. Вона нерухомо лежала серед трави. Хлопчик пішов, а Метелик ще довго сидів поруч зі своєю зламаною і мовчазною подругою, і гірко плачучи, казав: 
- Це я винен, це тебе через мене тебе зламали, прости мене, Квіточко. 

[?] - Хто з героїв казки був по-справжньому гарним душею і серцем? 
- Як вчинила Квітка по відношенню до Метелика? (Негарно і потворно). 
- А може хтось вважає, що Квітка поступила гарно, адже вона рятувала своє життя? (На відповідь "так": якщо вона вступила гарно, значить, ви хотіли б з нею дружити, якби були Метеликом). 
- Вам сподобався хлопчик чи ні? Чому? 
- Що важливіше, краса душі чи краса зовнішня? 

Висновок: гарне подобається всім, а негарний, потворний вчинок нікому (майже нікому) не подобається. 
 

Дитина - це особистість, багато в чому перевершує дорослого. 
Процес дорослішання - це, швидше, розкриття наявного потенціалу, 
ніж його накопичення шляхом досвіду і знань. 

1. Проводити заняття з дітьми краще перед сном, оскільки: 

а) діти активні, бо хочуть відтягнути час сну; 
б) вони знають про майбутній сон і думають про ігри та інші розваги; 
в) перед сном у них є час поміркувати про бесіду; 
г) при засинанні з думками про бесіду, отриманий досвід закладається в підсвідомість. 

2. Підсумувати бесіду і дати визначення її суті у вигляді короткої, яскравої і ємної фрази-формули з декількох слів, до якої можна було б повертатися і надалі, оскільки: 

а) "згортання" або "стиснення" обсягу отриманих знань сприяє синтетичності мислення; 
б) самостійно придумана дитиною формула особливо близька її серцю особистими асоціації, а тому є такою, що легко запам'ятовується і сприймається; 
в) стислу формулу легко надовго запам'ятати і розгорнути знання в разі необхідності; 
Бажано, щоб дитина придумувала формулу сама, лише з незначною лексичною і смисловою допомогою батьків. 

3. Придумати нескладний символ бесіди, тобто узагальнити і стиснути інформацію в асоціативний образ. Запропонувати дитині замалювати його. Малюнок можна підписати фразою-формулою і вивісити на видне місце, тому що завдяки цьому: 

а) удосконалюється образна творчість; 
б) задіюються можливості і резерви зорової пам'яті; 
в) активізується асоціативне сприйняття, мислення і пам'ять; 
г) отримані знання краще пригадуються. 

4. Продумати і спланувати протягом дня декілька ситуацій, що дають дитині можливість використовувати знання бесіди у справі і закріпити їх на практиці, оскільки: 

а) закріплення на практиці - найважливіший спосіб закріплення знань, під час якого відбувається стиснення і кристалізація енергій; 
б) напружена праця, нагнітаючи енергію, сприяє довготривалому та сталому відкладенню отриманого досвіду в духовному началі людини; 
в) гармонійне поєднання думки, слів і справи - найпотужніший сплав, формуючий моральний стрижень особистості. 

5. Не користуватися щирістю дитини для критики. Щиро і шанобливо ставитися до думки дитини. 

Негативні приклади показувати бажано на сторонньому, позитивні ж краще пригадувати з життя дитини. Під час бесіди лише ділитися своєю думкою. Нав'язана батьківська думка найчастіше деформує і травмує внутрішній світ дитини. Внутрішня напруга дитини, сформована активним і безпринципним батьківським втручанням, проривається майже завжди і, як правило, через роки. За будь-якою напругою мацте слідувати розрядка. 

Уривок з книги "Філософія для дітей"