Під час Олімпійських ігор до уболівальників приходить дежавю. Українці ще не встигли відійти після грубої помилки угорської бригади арбітрів на чолі з Віктором Кашшаї в матчі Україна – Англія, а нашу команду знову засуджують. Цього разу на головному турнірі чотирилітки в Лондоні. За перші десять Олімпіади олімпійська збірна України вже тричі серйозно постраждала через рішення суддів.

Спочатку чоловіча команда гімнастів втратила бронзову медаль. Суперники з Японії оперативно подали апеляцію на результати свого виступу і вона була задоволена. Українські гімнасти втратили бронзу. Головний тренер збірної гімнастів Юлій Куксенков заявив, що медаль «украли». Щоправда, відзначимо, судді опустили в турнірній таблиці в цій дисципліні також господарів Олімпіади-2012. Британія вимушена була задовольнятися не сріблом, а бронзою.

Потім засудили боксера Євгена Хитрова. Українець начисто виграв бій проти британця Ентоні Огого, що підтверджували два нокдауни і офіційна статистика бою, опублікована на сайті Лондона-2012. Інакше думав рефері.

В уїк-енд, уже перед самою церемонією нагородження, бронзу втратила легкоатлетка Євгенія Йосипенко. Організатори змагань спочатку побачили порушення у німецької конкурентки, а потім дали задній хід, коли Німеччина подала протест.

Напрошується два висновки. По-перше, українську команду на Іграх явно не соромляться «посувати» перед великими країнами. Судді, можливо, навіть самі не визнаючи цього, пасують перед авторитетом Німеччини, Великої Британії, Японії. По-друге, офіційні особи української збірної мають труднощі з правильною подачею протестів і не вміють доводити спірні ситуації до переможного кінця. У всіх випадках протести української сторони в останню мить були відхилені. Великі надії в цьому випадку покладали на голову українського НОК Сергія Бубку, який є одним із найшанованіших спортсменів в історії олімпійського руху. Але його втручання не допомогло. Йосипенко не дали бронзи.

По завершенні Ігор у Лондоні українські спортсмени і функціонери повинні вивчити урок. Очевидно, що радянської спадщини і одного таланту вже не достатньо для успіху. Потрібен авторитет як національної збірної, так і країни в цілому, на що треба всім працювати задовго до стартів змагань.

Є сенс нарешті чітко визначитися зі списком пріоритетних видів спорту. Зважено зробити ставку на меншу кількість дисциплін, де потенційно можемо боротися за фінали і перемоги, а не претендувати на місця в кваліфікації. Не змагатися в різноманітності програм з Росією або Німеччиною. Вилізти з кризи в традиційних командних видах і плаванні.

Головне в ситуації, що склалася, не поставити суддівське питання на перше місце. Адже команда Олега Блохіна не вийшла з групи на Євро-2012 не через одну помилку Кашшаї. Напевно в НОК знайдуться люди, які спробують виправдати невдачі помилками арбітрів. На тлі розмов про упереджене ставлення можна приховати сумнівні результати виступу.

Проаналізуємо чисті цифри. Більша частин Ігор уже позаду. Україна має в своєму активі сім медалей, з яких тільки дві золоті. Вище за нас в заліку Лондона-2012 зараз, наприклад, перебувають не лише Казахстан, Північна Корея, ПАР або Нова Зеландія, але і європейські сусіди – Польща, Білорусь, Угорщина, Румунія. Україна посідає 23-є загальнокомандне місце, хоча букмекери і фахівці «вели» нас на підсумкову 10 позицію з 25-27 медалями (пекінський показник), близько семи з яких мали бути золотими.

Можна припустити, що за шість днів Олімпіади-2012, які залишилися, з таким планом збірна не справиться. Позаду «причаїлися» ще Австралія, Канада, Чехія, Швеція, Кенія, яким достатньо одного золота, щоб залишити нас позаду. В командних видах Україна не представлена, а легка атлетика приносить мінімальний успіх. Всі основні надії - на боксерські фінали. Але навіть прекрасна збірна з боксу не зможе витягнути загальнокомандного результату на 23 медалі. Менше на літніх іграх Україна, до речі, ніколи не завойовувала.

Четверті-п’яті результати в кроці від п’єдесталу - це гідний виступ. Але вже через місяць пам’ятатимуть лише медалістів. Назавжди в історію входять тільки чемпіони. Олімпійські ігри - змагання золотих медалей. А Лондон-2012 ризикує стати найневдалішими літніми Іграми в історії української збірної, і винити в цьому суддів не варто.