Основу цих військових з’єднань створювали полки, загони і сотні, що сформовані з населення окупованих німцями територій Дону, Кубані та Тереку. Саме ці добровольці почали військові дії за звільнення козацтва від комуністичного ярма. Тут відроджувались старі традиції ще деревоподільної армії. Як тільки німецькі частини входили в якусь станицю, в ній тут же створювалась ініціативна група з місцевих козаків, що формували козацькі сотні. На Дону організацією козацьких частин займався Штаб Війська Донського на чолі з отаманом С.В.Павловим. На початку жовтня 1942 р. спеціальним наказом Штабу всім козакам в віці від 20 до 45 років було зобов’язано з’явитися на збірні пункти і зареєструватися. Всі станичні отамани в триденний термін повинні були провести реєстрацію козацьких офіцерів і козаків і підібрати добровольців для нових військових частин. Одночасно отамани повинні були виділити коней, сідла, зброю, військовий одяг за рахунок місцевого населення. Вже у жовтні була сформована пластунська сотня, а наприкінці листопада приступили до створення козацького полку.

Штаб Війська Донського займався керівництвом і координацією роботи з формування козацьких частин. Начальники штабу і пропагандисти виїжджали в станиці, виступали з агітацією зі створення добровільних козацьких частин. Формування козацьких частин проходило в станицях, хуторах та інших населених пунктах (Мишкінський, Латунковська, Персіяновська, Грушевська, Кривянська, Меліховська, Семикараторська, Богаєвська, Маничська, Старочеркаська, Камінська, Гундаровська, Калитвінська, Звірівська, Сулинська, Шахтілонська та інші). Одними з перших в козацьку столицю Новочеркаськ в кількості 220 чоловік прибули добровольці із станиць Заплавської, Бесергенівської, Меліховської, Семикаракорської. Це поклало початок організації козацького дивізіону під керівництвом військового старшини Шведова.

Штабом Війська Донського в Новочеркаську були організовані кінна сотня, дві піхотні сотні, учбова команда, а також при аввергрупі 210 був створений козацький загін чисельністю біля 1000 чоловік на чолі з полковником Т.Хорунженком.

Ця частина складалась з чотирьох сотень, які мали власні назви. Перша Андріївська сотня сформована в серпні 1942 р. в Криму і укомплектована донськими і кубанськими козаками з сімферопольського табору військовополонених. Окремі козаки після відповідної підготовки засилалися в радянський тил для виконання розвідувально-диверсійних операцій. В жовтні 1942 р. була перекинута на Ленінградський фронт. Потім вела бойові дії з партизанами в Вітебській області. В грудні 1942 р. козаки були переведені в Ростовську область, станицю Переяновська і Кривянська. В вересні 1943 року проводили бойові дії біля Запоріжжя, Нікополя, а в жовтні – в Херсонській області.

Читати повністю ТУТ