Бі-Бі-Сі: Чому така ініціатива оголошена саме зараз, адже ідея перепоховання історичних діячів України, які опинилися за її межами, – не нова, її обговорювали ще на початку 1990-х років?

Роман Петрів: Ми не говоримо про всіх зараз, можливо, поступово. Ми готуємо пантеон, у нас є місце - в Івано-Франківську, наприклад. Хоча не знаю, як далі громада це буде обговорювати, ми будемо до грудня зустрічатися гуртом. А по-друге, родичі не хочуть, щоб будь-яка партія присвоїла собі цю ідею, кинула грошей перед виборами, як завжди це у нас буває. У нас є громада, яка за 143 статтею Конституції, має право робити опитування. Якщо питання стане не на нашу користь, то ми підключимо кілька областей і зберемо підписи. Про це вже йде мова, ми маємо власних адвокатів, які будуть відстоювати нашу позицію. Не можна так залишати, бо ще через десять років покоління зміняться, і тоді вже нікому ніщо не буде потрібно.

Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про перепоховання як про загальноукраїнську історичну справу, то очевидно, що такий пантеон мав би бути у столиці. Або принаймні, якщо йдеться про повернення цього діяча на батьківщину, є місце, де він народився, то чому обраний Івано-Франківськ?

Роман Петрів: Ці варіанти ми також будемо обговорювати, нічого складного тут нема. Я пропонував село Старий Угринів, також Калуш, бо це Калуський район, також Івано-Франківськ – Бандера тут відбував покарання три тижні. Так що тут також він має змогу отримати землю, яка його прихистить.

Бі-Бі-Сі: Степан Бандера вважав себе загальноукраїнським патріотом. Як ви думаєте, він особисто хотів би бути похованим у Києві - центрі України, чи на малій Батьківщині?

Роман Петрів: Я вважаю, що він мав би право бути похованим у столиці. Але тепер я вам поставлю запитання: а хто це буде робити? До Києва дійти при теперішній владі – та мені голову скрутять відразу, як казав наш президент на днях у Франківську.

Бі-Бі-Сі: Тоді, можливо, має рацію один із нащадків Степана Бандери, молодший Степан, який сказав, що зараз не час це робити?

Роман Петрів: Я з ним особисто не розмовляв, але пам’ятаю його слова, коли він сказав, що він не проти, але головне, щоб жодна партія не присвоїла собі його імені і діяльності. То я кажу, що мине десять років - і кому тоді з молодого покоління буде спадати таке на думку, воно у нас і так вихолощується національною ідеєю.

Бі-Бі-Сі: Можливо, тут з вами не погодяться: якщо за півсторіччя, в умовах суворих заборон і покарань, ім’я Степана Бандери не було забуто, то і за десять наступних років воно не буде забуте. А що особисто ви і ваші однодумці, могли б зробити для того, щоб це перепоховання було об’єднавчим для України, як сказав Степан Бандера-молодший?

Роман Петрів: Ми будемо робити спробу йти поміж люди, відправлятися і на Схід, і на Центральну Україну – саме там, де є вогонь, який не сприймає цього. Будемо гасити цей вогонь.

Бі-Бі-Сі: Тобто будете проводити агітацію?

Роман Петрів: Так, будемо агітувати. Ми запланували це, 2 грудня буде захід, щось подібне на клуб, з перепоховання. Може бути дискусійний клуб – щодо місця перепоховання.

---

В тему:

Юність Вождя (Пам’яті Степана Бандери)

До зустрічі в новій УПА!

ΜΟΛΩΝ ΛΑΒΕ!

Час борців, час героїв. Час воїнів