В державному бюджеті України несподівано з'явився дефіцит у розмірі 27 мільярдів. Європа хоче знати, чому – NYT

Запит України здивував і збентежив багатьох чиновників в Європі. Вони розуміють, що Україна бореться за своє існування, але не очікували такого великого дефіциту бюджету, пише The New York Times. 

Приватно деякі європейці ставлять під сумнів, чи витрачаються гроші ефективно, чи не завищуються потреби.

Зараз європейські чиновники намагаються зрозуміти, звідки взявся цей дефіцит, наскільки він великий і чи слід та яким чином надати додаткові кошти цього року. 

Київ також звертається до Великої Британії, Канади та Японії з проханням допомогти покрити цей дефіцит.

Цей несподіваний запит загрожує ускладнити відносини України з союзниками саме в той момент, коли вона потребує їхньої підтримки. Сполучені Штати відійшли від фінансової підтримки Києва, тому європейські гроші дуже важливі. Але європейські лідери повинні збалансувати свою підтримку України, а пріоритети змістити на внутрішні витрати, щоб не розлютити своїх виборців.

Дефіцит показує ще одне: підтримка України дорожчає. Росія б'є по портах і позбавила Україну одного з головних джерел доходу. Критично бракує американських ракет-перехоплювачів, здатних збивати балістику, і Київ намагається розгорнути виробництво власних аналогів.

Звідки взявся розрив, досі неясно, і версії розходяться. Зеленський у Києві заявив, що частина витрат сталася за колишнього міністра оборони Михайла Федорова, якого нещодавно звільнили і це спричинило вуличні протести. За словами Зеленського, оборонне відомство "використало кошти, які були закладені на кінець цього року, і, звісно, загальний розрив становить $27 мільярдів". Це він сказав 24 серпня на зустрічі європейських і британських лідерів.

Федоров заперечує, що такий великий дефіцит існував під час його перебування на посаді, і сказав, що цей дефіцит пов'язаний з проектами під новим керівництвом міністерства.

Україна ще не оприлюднила повну розбивку своїх короткострокових бюджетних потреб. Минулого місяця Зеленський заявив журналістам, що це потрібно на зброю, зарплати для солдатів та виплати сім'ям солдатів, які загинули в бою.

Голова парламентського бюджетного комітету України Роксолана Підласа заявила, що на початку цього року її попередили, що очікується дефіцит близько 7,5 мільярда доларів. Але військові витрати зросли більш ніж на 17 відсотків за перші вісім місяців 2026 року порівняно з попереднім роком, сказала вона.

"Ці розриви виникають тому, що війна щороку стає дедалі дорожчою. Ми мусимо враховувати, що російська тактика змінюється, і для України це погіршує ситуацію", – пояснила Підласа.

Вона додала, що через посилення російських ударів по промисловості, зокрема по металургійних заводах і зерновому експортному коридорі, лише за минулий місяць Україна втратила близько половини очікуваних доходів.

Зеленський запропонував Європі прискорити виплату кредиту. ЄС остаточно погодив його у квітні після виснажливого політичного торгу: понад $100 млрд мали виплатити за два роки – половину у 2026-му, половину у 2027-му. Вісім європейських дипломатів і чиновників погоджуються, що швидша виплата – чи не єдиний робочий варіант дати Україні гроші зараз.

"Ми продовжимо надавати фінансування через кредит підтримки України і там, де це можливо, переноситимемо його на раніший термін, якщо є потреба", – сказала міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті після зустрічі міністрів оборони минулого тижня.

Рішення ще не ухвалене – у Єврокомісії тільки починають оцінювати розмір браку коштів. До того ж швидша виплата створює нову проблему: менше грошей залишиться на наступний рік.

Паралельно Київ тисне на ЄС щодо вилучення російських суверенних активів, зазначається в статті. У бельгійському депозитарії Euroclear лежить понад $200 млрд. Торік європейці вже намагалися використати ці гроші як забезпечення кредиту для України, але в останній момент план розсипався через опір Бельгії та інших країн. Зараз Швеція і ще низка держав ЄС намагаються повернути ідею до порядку денного.

Перешкоди залишилися ті самі. Бельгія боїться, що вилучення активів іншої держави спровокує фінансову кризу: інвестори вирішать, що чужі гроші можна забрати з політичних мотивів, і почнуть виводити кошти з Euroclear та інших європейських установ. У самому Euroclear від коментарів відмовилися. Тож навіть якщо домовленість узагалі можлива, на неї підуть місяці.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав європейців ухвалювати рішення щодо заморожених активів швидко і не розглядати їх лише як важіль на майбутніх переговорах. "Переговори десь у майбутньому, а кошти потрібні зараз", – сказав він.