Усі нинішні  системи “штучного інтелекту” побудовані на двох принципах: або простий перебір варіантів з пошуком найбільш близького до поставленої задачі за якимось критерієм, або статистична обробка великої кількості даних з наближенням до математичного сподівання. Розвиток систем “штучного інтелекту” йде шляхом накопичення все більшої кількості алгоритмів, які побудовані знову ж таки на цих двох принципах.

Проте цей шлях можливий лише за умови безперервного зростання потужності і швидкодії обчислювальної техніки. Але є підозра, що ми наближаємось до ліміту зростання швидкодії комп’ютерів при існуючому технологічному “залізі”. А якщо зупиниться зростанні швидкодії комп’ютерів, то загальмує і розвиток систем “штучного інтелекту”, які побудовані на цих двох принципах.

Прорив відбудеться тоді, коли за “штучний інтелект” візьмуться не інженери комерційних корпорацій, а філософи.