Пшениця без куколю

Євангеліє — це послання в сьогодення. У ньому йдеться і про шляхи виходу з системної кризи, в якій майже століття проживають земляни. А ключ до автентичного прочитання Доброї Новини — Туринська Плащаниця... Ці й інші сенсаційні заяви містяться в книзі директора Інституту метафізичних досліджень “Перехід-IV” Ігоря Каганця “Пшениця без куколю: Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень” (www. perehid.org.ua). Автор стверджує, що на підставі аналізу канонічних текстів Євангелія, зображення на Плащаниці й дослідження психоінформаційних процесів він відтворив первинний текст у його реальній хронологічній послідовності...

За словами Ігоря Каганця, Туринська Плащаниця не лише підтверджує Євангеліє, а й доповнює його. А разом вони становлять цілісну інформаційну систему. Акцентуючи увагу на воскресінні, феномен Плащаниці ставить перед нами завдання досліджувати приховані можливості людини, продемонстровані Ісусом. Через це в науковому світі раритет нерідко називають П’ятим Євангелієм...

— Я звернув увагу на пророчу євангельську притчу про пшеницю й кукіль, яка застерігає, що з початку проповіді Євангелія (щойно “чоловік посіяв добре зерно”) з’являться ті (“ворог”), що на полі Божого слова таємно (“коли люди спали”) посіють брехню (“кукіль”),— пояснює Ігор Каганець.— Та настане час (“жнива”), і люди за Божим наказом очистять Євангеліє від шкідливих інформаційних вставок, відкриють для себе істинні знання, завдяки яким торуватимуть шлях до Царства Божого. Сучасне прочитання Плащаниці вказує: жнива Господні вже розпочалися, а ми — нинішні християни — женці на Його ниві... Це й послужило стимулом до тієї роботи, внаслідок якої я з’ясував, зокрема, що Євангеліє сфальсифіковано наполовину.

Дослідник каже, що в євангельські часи Єрусалимський храм був центром паломництва. Юдейська верхівка створила йому імідж релігійної унікальності, стверджуючи: очищення людини можливе лише в ньому. Сановникам було вигідно наполягати на тому, бо це давало владу над свідомістю людей, а отже, й чималі прибутки. Наприклад, прочан зобов’язували здійснювати щедрі пожертви на святиню. Причому приймали лише срібну (“храмову”) валюту, тож люди змушені були обмінювати гроші за курсом, визначеним адміністрацією культової споруди (тому тут діяло чимало таких собі обмінних пунктів). У храмі можна було придбати жертовних волів, овець, голубів. А в місті діяла інфраструктура для обслуговування пілігримів, пропонуючи їм житло, харчування, сувеніри, послуги і багато іншого. Тож храм, так би мовити, діяв як успішний бізнес-центр...

А втім, із початком Ісусових проповідей, що супроводжувалися великою кількістю зцілень та інших див, підприємницька діяльність храмових жерців почала занепадати. Про це свідчить чимало досліджень тогочасного періоду. Власне, за Спасителем ішли тисячі людей, які прагнули Слова Божого і зцілень, що свідчило про істинність Його вчення. Очевидно, припускає Ігор Каганець, з цієї причини грошовий потік до Єрусалимського храму почав міліти. Остаточного удару по єрусалимській верхівці Ісус завдав, коли вигнав з храму продавців і міняйл, назвавши цей “осередок святості” “печерою розбійників”. Це, як стверджує науковець, збурило ненависть фарисеїв та первосвящеників, котрі й організували засудження та страту Ісуса.

Здавалося б, після цього діяльність бізнес-центру відновлено і можна заспокоїтися. Та Ісус воскрес, і популяризація Доброї Новини активізувалася з більшою силою й масштабністю. Боже Слово розповсюджували не лише усно, а й письмово — невідь-звідки взялися літературно довершені розповіді про життя і вчення Ісуса: їх читали, переписували, передавали з рук у руки. Єрусалимська верхівка зрозуміла, що зупинити новий релігійно-світоглядний рух неможливо: вилучити Євангелія було надзвичайно важко, бо кількість рукописних копій збільшувалася. В той час як критика з уст первосвящеників і фарисеїв лише б підігрівала інтерес широкого загалу до Писання. Отож, як припускає у своїй книзі Ігор Каганець, опоненти вирішили діяти за принципом “якщо рух не можна зупинити, його потрібно очолити”. Так у Єрусалимі створили юдохристиянську секту, члени якої взялися ревно представляти Ісуса як пророкованого у Старому Заповіті юдейського месію, котрий начебто прийшов до свого обраного народу, але той, мовляв, його не прийняв...

Однак, як стверджує дослідник, популяризацію такої “інтерпретації” подій унеможливлювало розповсюдження Євангелій, бо вони несли абсолютно іншу версію втілення, діянь і воскресіння Сина Божого. Переписуючи їх, люди трепетно ставилися до кожної букви Святого Письма, тому просто взяти й спотворити його було нелегко. Опоненти також усвідомлювали, що поширення нових, відмінних від оригіналів текстів чи їхніх варіантів із видаленими ключовими ідеями нічого не дасть, адже підробки звірять із оригіналами й ідентифікують як фальшивки.

— Існував лише один спосіб зупинити поступ Доброї Новини у світі — заглушити її. Тому,— стверджує Ігор Каганець,— єрусалимська верхівка ухвалила таємне рішення розтиражувати “доповнене” видання Євангелій. Розрахунок був простий: якщо до читача потраплять два різні варіанти одного тексту — коротший (оригінал) і довший (фальсифікат), то людина вирішить, що в першому втрачено частину інформації, тому постарається доповнити його нібито відсутніми фрагментами. А щоб ширший варіант сприймали з довірою, він містив оригінальний текст з мінімальними змінами. Рішення про видання “повних версій” Євангелій реалізували негайно. Варіанти зі вставками просували в народ, натомість первинні тексти доповнювали при переписуванні, вилучали як “неповні” й обмінювали на “нові, справжні та повновартісні”.

За словами директора Інституту метафізичних досліджень “Перехід IV”, можна чітко визначити і час здійснення цієї найбільшої в історії людства містифікації — вона відбулася в проміжок між виходом у світ Чотириєвангелія (30-ті роки) та руйнуванням Єрусалима, тобто до 70 року нашої ери. Річ у тім, що Євангелія подають пророцтво Ісуса про руйнування міста і його храму. З погляду правовірного юдея, ця подія була рівнозначна вселенській катастрофі й кінцю світа, тому в ті передбачення повставляли такі пасажі, яких Син Божий ніяк не міг казати, на кшталт: “... негайно по тих днях скорботних... зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили”, “дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу”, “будуть великі землетруси, пошесті й голод, жахливі явища”. Добре відомо, що в часи руйнування Єрусалима не було нічого з того. Тож якби фальсифікацію Євангелій проводили після його знищення, до них не потрапили б отакі фантазії. А вони ще раз свідчать про безбожні доповнення до євангельських оригіналів.

— Проблему чужорідних вставок до євангельських текстів Церква усвідомлювала з перших віків свого існування,— переконаний Ігор Каганець.— Це відбилося і в назвах: наприклад, “Євангеліє за Матвієм” (тобто на основі “Євангелія Матвія”). Церква знала, що має справу не з оригіналами, а доповненими копіями. Як повідомляє одне з найавторитетніших джерел — “Тлумачна Біблія”, оригінали новозавітних книг загинули, та з них зняли копії. Найважливіші рукописи (Синайський, Александрійський, Ватиканський кодекси) датовано IV-V століттями нашої ери. “Важливість новозавітного тексту,— мовиться у “Тлумачній Біблії”,— інтерес читачів до його змісту були причиною, що в давні часи чимало в ньому змінювалося. На це скаржилися, наприклад, Діонісій Корінфський, святий Іриней, Климент Александрійський та інші. Зміни вносилися до тексту і навмисно, й ненароком...”

Про наявність у євангельських текстах як мимовільних перекручень, так і зловмисних вставок, причому доволі великих, говориться і в інших дослідженнях, зауважує автор “Пшениці без куколю”. Показовий приклад — великий заключний фрагмент Євангелія від Марка (вірші 9 — 20 останнього, 16-го розділу). За ще одним авторитетним джерелом — католицьким “Новим Завітом з коментарем” за редакцією отця доктора Мирослава-Івана кардинала Любачівського, “цього розділу немає між найдавнішими текстами. Він є зведенням, яке виникло у ІІ столітті з інших Євангелій, переданих описів про появи і повчання Воскреслого”. Про це читаємо і в тій самій “Тлумачній Біблії”: “Євсевій Кесарійський повідомляє, що Євангеліє від Марка у майже всіх списках закінчувалося на 16.8. Те саме свідчать блаженний Ієронім, Григорій Нісський...”

Отож, як стверджує Ігор Каганець, Церква усвідомлює проблему і досліджує первинні тексти Євангелія задля їх очищення. Останнім часом допомагають у цій святій справі комп’ютерні технології, зокрема можливість пошуку інформації через Інтернет. Створено спеціальні програми для аналізу Святого Письма, розроблено словники давньогрецької мови тощо. Стала у пригоді видана на компакт-диску електронна “Бібліологія 1.0”, створена за участю Одеської богословської семінарії...

Ігор Каганець дійшов такого висновку: Євангеліє написане ще за життя Ісуса. Ключовим моментом Його місії було залишити послання в майбутнє. Тому Він створив групу з кількох осіб, яким доручив письмово фіксувати головні події. Керівником призначив апостола Івана, котрий разом із Петром та Яковом входив до внутрішнього апостольського кола й був посвячений у таємниці Царства Божого. Остаточне оформлення Євангелія у вигляді чотирьох книг було здійснено невдовзі після зустрічі воскреслого Ісуса зі своїми учнями в Галілеї та зіслання на них Святого Духа. Схоже, Ісус сам давав настанови євангелістам, адже в їхніх текстах описано й такі моменти, що відбувалися без свідків, наприклад, розмова Ісуса з Пілатом. Окрім того, зміст і форма викладу свідчать про надлюдську мудрість, фундаментальність, розмах і прозорливість. Чотириєвангеліє — цілісний і довершений твір, а суперечності “канонічного” тексту — це невідповідність між вставками до нього. Заперечення ж досконалості Євангелія, тобто богонатхненності, є богохульством — гріхом, який не має прощення.

— Два тисячоліття тому перші християни зіткнулися з доти невідомою, неймовірно підлою духовно-інформаційною зброєю, сама можливість існування якої виходила за рамки мислення нормальної людини,— пояснює автор “Пшениці без куколю”. — Тож, попри Господнє застереження, вони не вбереглися від “фарисейської закваски”. Спотворення чотирьох Євангелій не дало змоги зібрати їх у цілісний текст, що призвело до неповноцінного усвідомлення Доброї Новини. Два тисячоліття християнство розвивалося на основі фрагментарного розуміння Євангелія. Кожен брав те, що подобалося, ігноруючи незрозуміле або неприйнятне. Як наслідок маємо велику кількість конкурентних і навіть ворожих християнських церков, що, своєю чергою, мають внутрішні суперечності. А втім, ситуація може кардинально змінитися після щирого визнання цього факту християнськими громадами і переходу на надійний фундамент очищеного і возз’єднаного Євангелія. Адже Ісус один і Він дав єдине вчення, зафіксоване в цілісній Добрій Новині. До речі, її адресатом може бути лише цивілізація, яку потрясають кліматичні й техногенні катаклізми, цивілізація, що стоїть перед вибором: вмерти або змінитися! А саме це маємо нині: братовбивчі світові війни, геноциди, моральне виродження, екологічні катастрофи. Добра Новина — прояв божественного втручання в цей перебіг подій. У ній стверджується, що людина — втілена духовно-божественна сутність і що порятунок людства — в реалізації його боголюдських потенцій. Ця заповідь підкріплена діями Ісуса, який показав, що не треба боятися ні болю, ні смерті, і що людина може контролювати фізичний світ, бо потенційно володіє найбільшою силою Всесвіту — вірою.

----------------------------------
В тему:

Галілея і хрестиянство: українські корені

Найбільший Українець

Дружина Понтія Пилата заступилася за Ісуса

Кумранські рукописи: Ісус не був єсеєм

Чому Іуда зрадив Ісуса? День святого Понтія Пилата

Апостоли Ісуса: галілеяни чи юдеї?

Послання кризовому людству

Не бійтеся п’ятниці 13-го

Підстави оновлення Арійського календаря

Текст книги І. Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» (1,3 МВ)

Третину інтернет-аудиторії Бі-Бі-Сі складають расисти

Проголосуємо за зміни!

Якщо ти арієць

1 --- П’ЯТИЙ ЕЛЕМЕНТ

Книга Ігоря Каганця «Пшениця без куколю» бере участь у конкурсі «Книга року Бі-Бі-Сі»

Як придбати книгу «Пшениця без куколю» через Інтернет

Добра Новина для Четвертого Переходу

У Галілеї неподалік міста Мегідо віднайшли арійський хрестиянський храм

Духовне відродження чи духовне виродження?
 

Гравець: 
Народний Оглядач

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка