Чому прості істини доходять до нас тільки через втрати? Історія з видаванням російських паспортів у Криму та на Донбасі нас нічого не навчила. Історія з роздаванням угорських паспортів у Закарпатті нас нічого не навчила, пише відомий український письменник Віталій Капранов на Фейсбук.
Політики та олігархи, які "за фактом" мають подвійне громадянство, ставляться до України, як до об'єкта пограбування, а до українців як до лохів, яких треба дурити, хіба ні? Можливо, тут є якийсь зв'язок? Ні, не в тому, що подвійне громадянство призвело до такого ставлення, а в тому, що таке ставлення є причиною пошуку запасного громадянства.
Можливо, багата й мирна Америка, багата й мирна Швейцарія, багата й агресивна Росія можуть собі дозволити множинне громадянство, запитує Капранов. Він вважає, що воно шкідливе.
"Утім роз..баної, бідної та послабленої війною України це точно не стосується. Вона не може дозволити собі експериментів з основами державності. Неукраїнські люди вже обрали нам Кучму та Януковича. Це вони виходили з плакатами "Путін введи війська!" Це вони створювали проросійський інфопростір. Чи цього не було? Було! То ми хочемо ще раз спробувати?
Здавалося б, народ, який до такого ступеня обпікся на питанні громадянства, має дути на холодне, але – ні, ми знову хочемо повішати себе за шию на поперечину, і подивитися, що з того буде.
Подвійне громадянство буцімто потрібне закордонним українцям і нашим біженцям? Для чого? Щоб обирати владу тим лохам, які залишилися жити в Україні? Їм звідти видніше?
Подвійне громадянство потрібне гастарбайтерам, які приїдуть відбудовувати українську економіку? А ви впевнені, що для цього потрібне громадянство? В Арабських еміратах із задоволенням працюють сотні тисяч прибулих (в тому числі й українців), які про громадянство навіть мріяти не можуть, бо мати саудівське громадянство для чужинця абсолютно нереально, саудити цінують своїх. І японці цінують своїх, тому не японцям громадянства не дають. Та і європейські країни не поспішають давати громадянство українським біженцям, хоч ті працюють на їхню економіку. Американці, до речі, теж не розкидаються громадянством, і тому Трамп там бореться з нелегалами. Хіба Румунії та Болгарія торгують (громадянством – прим. моя, О.К.) в інтернеті – то ми цього прагнемо?
До речі, якщо Україна вступить до ЄС, подвійне громадянство з європейцями втратить будь-який сенс, зазначає Капранов і питає: Ми самі будемо обирати країни для подвійного громадянства? А ви гарантуєте, що за кілька років вони не змінять свою політику, як-от зараз Словаччина, і не стануть нашими ворогами?", – пише він.
Віталій Капранов підсумовує, що у дозволі мати кілька паспортів не видно плюсів, зате чітко прослідковуються небезпеки. В тому числі є небезпека від некваліфікованого, недалекоглядного, але жадібного чиновництва, яке почне торгувати паспортами, довідками про володіння мовою і таким іншим, лобіювати цільове надання паспортів впоперек правилам, як це вже зробив Зеленський, коли дав український паспорт Невзорову.
І якщо років за 50 ті, хто доживе, почує, що Україна – ісконно арабська, в'єтнамська, бангладеська чи руандійська земля, казати "ой" буде пізно, зауважив письменник.
Виділення в тексті мої, О.К.
Розмірковуємо над новим законом про множинне громадянство, яке нещодавно ухвалила Верховна Рада.
Дякую, Олено! Стаття, як на мене, дуже важлива, - на рівні стратегії.
То чим зарадити?
Створивши спільноту чи громаду, ми можемо заохочувати її учасників говорити лише українською, жити лише в Україні (у певному місті чи навіть будинку), мати єдине українське нромадянство і т.п. Але до цього потрібна мотивація бути саме її учасником). Тут слів мало, потрібна користь, виразна вигода. І не лише для себе, але і поколінням нащадків.
Здаєаться, одну таку ідею я маю. Про нею знає Ігор, але вважає ненаразі. Гаразд, давайте шукати далі у режимі мозкового штурму. Приймаємо будь-які, навіть навіжені напівідеї. А потім з них щось сконструємо.
Все починається з Любові.
Коментарі
Дякую, Олено! Стаття, як на мене, дуже важлива, - на рівні стратегії.
То чим зарадити?
Створивши спільноту чи громаду, ми можемо заохочувати її учасників говорити лише українською, жити лише в Україні (у певному місті чи навіть будинку), мати єдине українське нромадянство і т.п. Але до цього потрібна мотивація бути саме її учасником). Тут слів мало, потрібна користь, виразна вигода. І не лише для себе, але і поколінням нащадків.
Здаєаться, одну таку ідею я маю. Про нею знає Ігор, але вважає ненаразі. Гаразд, давайте шукати далі у режимі мозкового штурму. Приймаємо будь-які, навіть навіжені напівідеї. А потім з них щось сконструємо.
Все починається з Любові.