Перший серйозний маркер того, що щось не так із Гусєвим з'явився майже одразу. Гусєв пообіцяв розібратися з усіма заступниками колишнього очільника "Укроборонпрому" Айвараса Абромавичуса, які отримували по третині мільйона гривень за місяць, пише Defense Express.

Водночас вагомих кадрових змін не відбулось, на середину 2021 року заступники з "когорти" Абромавичуса (Роман Бондар, Сергій Іванюта та Михайло Морозов) продовжували працювати. Позицію Михайла Морозова не змогло навіть похитнути звинувачення на рівні Верховної Ради у приналежності до російських спецслужб, зокрема, "Укроборонпром" звітував, що той пройшов внутрішню перевірку.

Сам Гусєв у цей час вже встиг прославитись тим, що дав обіцянку запустити на "Одеському авіаційному заводі" ліцензійне виробництво вертольотів UH-1 Iroquois. Чим дуже сильно здивував самого розробника вертольотів Bell Textron, який не тільки не давав дозвіл, а й не отримував відповідний запит.

Своєї посади лишився лише директор "Одеського авіаційного заводу".

Ще однією обіцянкою Гусєва було традиційне декларування боротися з корупцією. Але сам Юрій Гусєв та його команда використовували літаки ДП "Антонов" у вигляді аеротаксі, літаючи "контрабандою" за державний кошт. Такого, до речі, не дозволяв собі ніхто з минулого керівництва. А такі польоти, зокрема на Ан-74Т, були систематичні й здійснювались під виглядом сертифікаційних перевірок та тренувань льотного складу.

І поки у грудні 2021 року "Антонов" говорив, що це нормально, коли двигун з РФ придбаний через відверту підставну британську компанію з російським керівництвом, наближалась війна. І питання чому не було евакуйовано Ан-225 "Мрія" з Гостомеля можна цілком закономірно ставити Гусєву (як і попередньому керівнику Бичкову).

Головна задача для керівника – забезпечити збереження підприємств. Так склалось, що деякі підприємства історично знаходились у безпосередній близькості від кордону з РФ, наприклад, на Сумщині, яка доволі швидко опинилась під окупацією. Й тому врятувати "Шосткинський казенний завод "Імпульс" навряд було можливо, якщо не розпочати цей процес ще у січні 2022 року.

"Шосткинський казенний завод "Імпульс" за кілька років до вторгнення РФ глобально оновив свій верстатний парк.

Але зовсім інша ситуація з "Ізюмським приладобудівним заводом", фронт до якого наближався декілька місяців. У результаті підприємство було повністю знищено та розграбовано, про що повідомив заступник міського голови Ізюма Максим Стрельник.

Чи була проведена належна евакуація цього підприємства "Укроборонпромом" безперечно має встановити слідство. Як стосовно і деяких інших заводів, які також повинні були бути евакуйовані. Дуже хочеться вірити, що їх все ж таки евакуювали. Але, на жаль, сподіватися на це об'єктивно важко, бо самі окупанти показали готову продукцію, креслення та іншу документацію захопленого підприємства в Ізюмі.

Втрата цього підприємства для України – дуже болісна, бо саме там вироблялись оптичні системи та системи наведення для ПТРК, бронетехніки та ціла низка інших ключових компонентів, які використовуються у багатьох зразках українського озброєння.

А поки ЗСУ намагались стримувати рашистів, в "Укроборонпромі" створили ДФТГ (Добровольче формування територіальної громади) та активно піарились. Один з епізодів самореклами коштував життя фахівців одного з оборонних підприємств у Києві. У квітні 2022 року Юрій Гусєв "дав добро" на зйомку та безпосередньо взяв участь у сюжеті про роботу неназваного підприємства. Його точна геолокалізація була визначена навіть російськими "воєнкорами". А через три доби після сюжету на телемарафоні рашисти завдали ракетного удару по конкретному цеху, де йшли роботи. Були знищені не лише виробничі потужності, а й загинули люди.

Нагадаємо, російський агресор знищив флагман української авіації – легендарний Ан-225 "Мрія".

В листопаді 2022 року почалися розмови про відновлення літака "Мрія", на що державне підприємство "Антонов" захотіло $500 млн доларів.