Українська класика – очима європейських музикантів
Хто краще може зрозуміти цінність музики, ніж самі музиканти? Хто більш незаангажовано може поставитися до музичного матеріалу, ніж висококласні виконавці, які вперше взяли до рук ноти й грають «з чистого аркуша», не знаючи зразків іншого виконання цих творів? Так вважає піаністка з Рівного Наталія Пасічник-Джонсон, яка вже багато років живе у Стокгольмі, і запропонувала своїм відомим друзям під запис виконати твори українських композиторів.
Всю українську спадщину в першому компакт-диску показати неможливо, тому ми зосередилися на національному романтизмі
Наталія Пасічник-Джонсон
«Звичайно, всю українську спадщину в першому компакт-диску показати неможливо, тому ми зосередилися на національному романтизмі. Пам’ятаю, як це спочатку їх насторожило і виглядало, швидше, як послуга, але опісля було дике захоплення. Зазвичай усі виконують Рахманінова, Чайковського, а хто такий Лятошинський, Косенко, Ревуцький, ніхто не знає. А це генії, яких ми й самі недооцінюємо!» – каже авторка ідеї.
Найбільше вагався відомий у світі південноафриканський баритон Лютандо Каве, адже йому довелося співати незнайомою мовою, пригадує Наталя. Однак, коли вона переклала йому поезію Шевченка, одразу погодився.
Лютандо Каве
Читаючи цю поему, я справді можу відчути її суть, адже слова дуже сильні. Це нескінченна молитва. Цей твір дозволяє мені зрозуміти, що відбувається в Україні зараз
Лютандо Каве
«Читаючи цю поему, я справді можу відчути її суть, адже слова дуже сильні. Це нескінченна молитва. І я можу представити суть пісні досить легко – через історію моєї країни, народ якої пережив апартеїд. Крім того, цей твір дозволяє мені зрозуміти, що відбувається в Україні зараз», – поділився він роздумами після виконання романсу Миколи Лисенка на слова Тараса Шевченка «Мені однаково».
Після роботи над твором Бориса Лятошинського «Мелодія» шведський скрипальКрістіан Сварфвар також асоціює настрої української музики з подібним відчуттям у музиці свого народу.
Крістіан Сварфвар
Дуже сумно, що ми не знаємо про усі ці скарби багатьох українських композиторів сучасного і минулого
Крістіан Сварфвар
«У шведській мові є таке слово «vemod», що означає «тихий смуток». Я думаю, що це дуже сумно, що ми не знаємо про усі ці скарби багатьох українських композиторів сучасного і минулого. Я хотів надати цьому твору саме той мерехтливий відблиск та внутрішню ніжність. Для цього я обрав іншу скрипку – чудовий старий італійський інструмент, голос якого, на мою думку, якнайкраще поєднується з вашою музикою», – каже Сварфвар.
Обкладинка диску української класичної музики епохи романтизму «Consolation»
Безпосереднім свідком народження альбому пощастило стати і кореспонденту Радіо Свобода Валентині Романюк. Спільно зі шведською колегою журналісткою Софією Ниблом вони вирішили не лише описати весь процес, але й показати, як це відбувалося, тож стали авторками сценарію документального фільму «Українська рапсодія».
«Коли з’явилася унікальна можливість стати свідком народження альбому української класики у виконанні іноземців, я зайнялася пошуками шведських журналістів, які могли б проаналізувати цей процес. Згоду Софії Ниблом – одного з кращих музичних критиків Швеції – виділити для цього свій час вже можна було назвати успіхом, – розповідає Валентина Романюк. – Чому народ з таким дивовижним і всеосяжним музичним даром ніяк не вирветься з-під комплексу меншовартості? Чому композитори і твори, якими ми повинні пишатися, незнані широко у світі? Чому наші музиканти не прагнуть популяризувати мистецтво власної країни? Відповіді на ці запитання ми й намагалися дати у фільмі «Українська рапсодія».
Українсько-шведський культурологічний проект, підтриманий молодими європейськими зірками, інтегрує українські музичні скарби у світову культуру. Та цей проект має стати безперервним, кажуть його автори і закликають інших музикантів популяризувати українську класику разом і якнайчастіше включати музику українських композиторів до свого репертуару.
Я вирішила: від сьогоднішнього дня російського репертуару співати не буду і всюди в тих містах, де він був замовлений, я пропоную західний репертуар і український
Ольга Пасічник-Плиска
«Допоки мою країну розстрілюють і розстрілюють в кожному сенсі, на кожному фронті, коли вбивають людей і коли пригнічують мою культуру, називають мене людиною другого сорту, коли придумують якусь недокультуру, коли говорять, як нам шкода цих українців, бо вони завжди на другому плані, в них філософів таких не було, як у росіян, і так далі, коли я чула усю цю маячню, я вирішила: від сьогоднішнього дня російського репертуару співати не буду і всюди в тих містах, де він був замовлений, я пропоную західний репертуар і український. І уявіть собі, в жодному місті мені не сказали, що не погоджуються»,– показує приклад рідна сестра Наталії Пасічник-Джонсон, солістка Варшавської камерної опери Ольга Пасічник-Плиска, яка теж узяла участь у записі Consolation.
Ольга Пасічник-Плиска
Крім цього, два роки тому сестри Пасічник започаткували у Швеції Український інститут і вже підписали меморандум з міністерством культури, щоб ще більше сприяти розвиткові українських культурних інституцій за кордоном.
Наразі учасниці проекту активно гастролюють Україною. І, окрім Моцарта, Шуберта, Мендельсона, Шопена, у програмі присутні Лисенко, Косенко й українські пісні в обробках композиторів-класиків.
Офіційна ж презентація диску Consolation відбудеться у Стокгольмі наприкінці цього року.
-
Ірина Стельмах
На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .
+