Горнятко, яке визначає якість води, рахує калорії та дезінфікує воду
Горнятко, яке визначає якість води, рахує калорії та дезінфікує воду
Саме тут вони створили разом інноваційний продукт, який водночас став їхнім дипломним проектом та спільним бізнесом.
Роман і Антон на момент вступу до Львівської бізнес-школи вже працювали в галузі ІТ. Обоє займали високі позиції і добре заробляли. Але вирішили, що час на навчання треба виділяти на кожному етапі життя. Тому й почали навчатись на магістерській програмі MS in Technology Management.
«На одному з останніх модулів на програмі MS in Technology Management у нас викладав Жоао Перре Віана (EADA). Ми говорили про тренди та сигнали, які зараз є у галузі, обговорювали, що є двигуном бізнесу. І якось у розмові почали говорити про якість води. Коли я був дитиною, всі спокійно пили воду з крану, а зараз для всіх цілком природно пити додатково очищену або джерельну. Колись ніхто не уявляв собі культури пляшкової води – всі сміялися з американських фільмів, де показували кулери», – розповів Роман Савченко про те, як починався проект.
Усі розуміють, що вода з крану – погана. Але мало хто здає воду на аналіз. «У моїй сім’ї прийнято час від часу перевіряти воду, бо у нас є криниця. І от, в один момент вода з цілком придатної для вживання, стала ледь не отруйною. За результатами аналізу, цією водою не можна було навіть вмиватися» – пояснив Антон Скрипник.
Роман і Антон вирішили створити стартап «H2OMetr» і розробити продукт та програмне забезпечення, яке дозволить визначати якість води.
Антон Скрипник представляє перший концепт H2Ometr:
Перший концепт полягав у тому, щоб створити спеціальний пристрій, вмонтований у водопровід. Він не мав би очищувати воду з крану: для цього існує безліч фільтрів. Фільтр очищує воду тільки від певних видів забрудників: або від металів, або від домішок. Але, якщо у вас змінився компонент у воді, на який фільтр не реагує, – ви про це не дізнаєтесь.
H2OMetr мав би перевіряти якість води і надсилати інформацію, чи придатна ця вода для вживання на смартфон. Розвиваючи ідею, підприємці зіткнулися з фактом, що такий продукт потребуватиме подальшого сервісу і буде доволі ресурсозатратним. І поставили перед собою завдання створити «end-consumer-product». Так з’явилася ідея «Travel Cup».
Роман Савченко: Ще на етапі дипломного проекту ми зрозуміли, що для реалізації усіх ідей нам бракує знань. Ми розуміли, чого хочемо і кому це потрібно. Але як втілити фізично – не знали. Антон викладає декілька курсів у НУ “Львівська Політехніка”, і один з його студентів виявився людиною «з руками і з головою». Мова про Славу Долгова. Ми пояснили йому, чого хочемо. Слава сказав, що це абсолютно реально втілити. Так ми минули етап «це нереально» в розробці свого концепту. І всього за 2 тижні розробили дипломний проект.
Антон Скрипник: Отож ми вирішили переключитись на end consumer product. Працювати в такому форматі простіше. Ми створили “Travel Cup”: горнятко, яке визначає, чи можна пити рідину, яка в ньому є, чи ні. У горнятку є опції аналізу на рівень солей, кислотність, нітрати, температуру кореляції цих елементів. Ще одна фішка продукту: “Travel Cup” може дезінфікувати рідину. Це корисно, адже визначити вміст біологічних забруднень (бактерій) у рідині – практично нереально. Тому ми вирішили про всяк випадок одразу їх убити з допомогою ультрафіолетової лампи, вмонтованої в кришку горнятка. Таким чином у нас вийшло горнятко, яке дозволяє навіть у поході пити не “хімію” від дезінфікуючої таблетки, а чисту воду.
РС: За основу ми взяли звичайне термогорнятко. Нижню частину горнятка зробили з кришки звичайного термосу, у яку вмонтували спеціальну мікросхему. Додали туди багато датчиків, які розробив Слава: самотужки їх виготовити в рази дешевше і простіше, ніж купити готові. Саме вони і аналізують воду з допомогою дуже слабенького струму. Таким струмом неможливо скалічити себе, його потужність навіть слабша, аніж статичний струм від “електризованого” одягу. Але його цілком достатньо для аналізу води. Хоча, в ідеалі, це буде спектральний аналіз води. Додали і «fancy stuff» – безпровідну зарядку для цього горнятка та підсвітку. І усвідомили, що з таким продуктом можна уже виходити на ринок. Єдине, що стає на заваді презентації проекту на широкий загал – це те, що прорахувати собівартість існуючого прототипу зараз практично нереально, бо всі елементи горнятка зроблені вручну.
АС: Загалом, щодо ціноутворення ми пішли іншим шляхом – не рахували собівартість і не ставили націнку, а вирішили спитати людей, яку суму вони готові заплатити за такий девайс. Тоді ми зможемо оптимізувати комплектацію самого продукту, залежно від ціни: якщо треба – спростити, здешевити. Зараз ми орієнтуємося приблизно на 50-80 доларів. Були люди, які були готові заплатити і 100 і 150 доларів. Тож, можемо розробити преміум-версію продукту.
АС: Нас з “Travel Cup” запросили взяти участь у виставці в рамках IT-Arena Hi-Tech Expo. За 2 тижні ми підготувалися до участі: зробили власний стенд, футболки, анкети, створили мобільний додаток. Нарешті зібрали докупи саме горнятко, яке довгий час перебувало в розібраному стані: процес вдосконалення був безперервний. Найважливішим моментом було створення додатка, адже саме горнятко – це тільки пристрій для вимірювання, а вже з допомогою додатка відбувається передача інформації про склад води, «трекаються» історичні дані, створюються графіки, – можна подивитися, який об’єм і яку рідину вживаєш. В результаті, ми були вражені тим, який високий інтерес викликав у людей наш продукт.
РС: Реакція аудиторії була вражаюча: до кінця дня ми обоє втратили голос. Аналогів на ринку практично нема, а якщо і є – то дуже дорогі. Конкретний набір параметрів і зовнішній вигляд фінальної версії “Travel Cup” – це те, над чим ми ще працюємо. Намагаємося визначити, хто буде стартовою аудиторією на момент початку продажу. І зараз ми поставили перед собою завдання вийти з цим продуктом на Kickstarter. І не стільки для того, щоб залучити фінансування, а й для того, щоб отримати підтвердження, що ми рухаємося в правильному напрямку.
Роман та Антон інвестують у проект «H2OMetr» власні кошти. Антон покинув роботу у компанії ELEKS та працює над стартапом. Роман успішно займає керівну посаду у компанії SoftServe. Хлопці не ставлять на вершину своїх досягнень тільки матеріальні цінності. Розуміють, що cashflow – це тільки cashflow, який має забезпечувати існування бізнесу. А гроші розглядають як інструмент для досягнення певних цілей, а не як саму ціль.