Володимир Лановий, народний депутат 2-го скликання, віце-прем’єр міністр Україниу 1992 році, розповідає про олігархічну економіку, права власності та хто такі реформатори і чому їх немає нині в уряді.
Мене, на жаль, не беруть. Я багато чого очолював. Кожен бачить Україну по-своєму і ми прийшли до певного, так сказати, результату.
А ви відмінно бачите від нинішнього Президента?
Нам потрібна підприємницька економіка, а не олігархічний капіталізм. Права власності треба змінити. Олігархи не створюють нових продуктів. Вони не новатори. Вони вижимають ще зі старих потужностей, ще Радянських. І викачують закордон, тому що там потрібні палаци, маєтки.
Може є якесь інше пояснення? Страх зруйнувати систему, наприклад?
Я тільки одну фразу сказав, що треба позбавити можливості олігархів керувати країною, політичними партіями, урядами, заробляти на війні. Друга сторона — це щоб вона була не централізовано керованою, а ринково — конкурентною. Коли зростає зарплата? Коли додана вартість зростає. Для чого нам ці двері в Європейський Союз? Не для того, щоб нам давали гроші, а для того, щоб ми подивилися на їх виробництво. Наша банківська система вариться у власному соку: заробляє якісь відсотки, встановлює незрозумілі тарифи за послуги.
Має Національний банк України в якийсь спосіб стимулювати це?
У нас створена модель, за якою банки не орієнтовані на роботу з господарствами, тому що це ризиковано. Вони орієнтовані на купівлю цінних паперів. Коли у нас не було банків, то, можливо, їх варто було підкормлювати, а тепер вже не той час. Вони мають працювати на виробництво, на економіку.
Як ви думаєте, чому реформаторам не вдалося змінити ситуацію?
Такого виду реформи – це боротьба нового і старого, боротьба з бюрократією. Радянська модель була ідеальним зразком бюрократизації. Така модель не могла існувати. Колишні бюрократи перетворилися в корупціонерів. Вони знаходили бізнесменів. В чому сенс революції? В тому, що треба віддати дійсно тим, хто працює, від тих, хто розподіляє. А вони не хочуть віддавати. Вони поставили своїх президентів, які утворили та зміцнили корупційні інститути та схеми.
Ви думаєте, що Порошенко і Яценюк — це їхній прем’єр та Президент?
У кожного є шанс сказати, що він не такий, але назвіть мені, що зроблено на підтримку малого та середнього бізнесу? Де беруться кредити для малого та середнього бізнесу? Чому скоротились робочі місця на 15%, зарплата – на 20%?
Порошенко вибудував міцні бізнес структури. Він гарний менеджер. Було сподівання, що він побудує і таку ж країну. У чому проблема?
Дуже б хотілося, щоб ми знайшли того президента, який адекватно реагує на проблеми країни і займається ними. Тут виявилося трошки не так. Справа у тому, що у нього на ногах багатотонні активи його банків та підприємств. Він обтяжений ними. Він не може ні в день, ні вночі не думати про свій бізнес.
Ви працювали за Леоніда Кучми та Кравчука. З тих часів нічого не змінилося, як вважаєте?
Корінне питання в приватизації. Олігархи створені приватизацією. Це необдуманий та антинародний підхід до розподілу об’єктів власності. Олігархи виникли в кінці 90-их років, коли почали продаватися великими пакетами акції і заводи. Нам треба диверсифікована приватизація дрібними пакетами акцій.
Що робити з олігархами?
Олігархічна форма володіння приводить до банкрутства підприємства: вони не поновлюють, не шукають нових ринків та технологій. Але їм не дають банкрутувати. Їм знаходять такі замовлення, такі кредити, які не дають збанкрутувати. Значить треба жорстко відрізати їх від таких пільг.
А є хоча б одна сфера, куди не добралися олігархи? Може, аграрний сектор?
Аграрний сектор просто найбільш конкурентний у своїй галузі, тому що там мільйони виробників.
Як змінювати газову систему у країні?
Це мафія. Обороти величезні. Кредити отримували на те, щоб закуповувати більше газу, невідомо кому потім перепродаючи цей газ. Якщо уряд сприяє монополістам, це сприяння монополістичним зловживанням. Вони кажуть, що підприємствам потрібно 30 млрд. Та не треба їм 30 млрд. Якщо вони платитимуть зі своєї кишені, а не з державної, то і 15 млрд їм вистачить.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Газова система України - це мафія, - Володимир Лановий
Світ:
Спецтема:
Володимир Лановий, народний депутат 2-го скликання, віце-прем’єр міністр Україниу 1992 році, розповідає про олігархічну економіку, права власності та хто такі реформатори і чому їх немає нині в уряді.
15080202r.jpg
Ви не сумуєте за роботою в уряді?
Мене, на жаль, не беруть. Я багато чого очолював. Кожен бачить Україну по-своєму і ми прийшли до певного, так сказати, результату.
А ви відмінно бачите від нинішнього Президента?
Нам потрібна підприємницька економіка, а не олігархічний капіталізм. Права власності треба змінити. Олігархи не створюють нових продуктів. Вони не новатори. Вони вижимають ще зі старих потужностей, ще Радянських. І викачують закордон, тому що там потрібні палаци, маєтки.
Може є якесь інше пояснення? Страх зруйнувати систему, наприклад?
Я тільки одну фразу сказав, що треба позбавити можливості олігархів керувати країною, політичними партіями, урядами, заробляти на війні. Друга сторона — це щоб вона була не централізовано керованою, а ринково — конкурентною. Коли зростає зарплата? Коли додана вартість зростає. Для чого нам ці двері в Європейський Союз? Не для того, щоб нам давали гроші, а для того, щоб ми подивилися на їх виробництво. Наша банківська система вариться у власному соку: заробляє якісь відсотки, встановлює незрозумілі тарифи за послуги.
Має Національний банк України в якийсь спосіб стимулювати це?
У нас створена модель, за якою банки не орієнтовані на роботу з господарствами, тому що це ризиковано. Вони орієнтовані на купівлю цінних паперів. Коли у нас не було банків, то, можливо, їх варто було підкормлювати, а тепер вже не той час. Вони мають працювати на виробництво, на економіку.
Як ви думаєте, чому реформаторам не вдалося змінити ситуацію?
Такого виду реформи – це боротьба нового і старого, боротьба з бюрократією. Радянська модель була ідеальним зразком бюрократизації. Така модель не могла існувати. Колишні бюрократи перетворилися в корупціонерів. Вони знаходили бізнесменів. В чому сенс революції? В тому, що треба віддати дійсно тим, хто працює, від тих, хто розподіляє. А вони не хочуть віддавати. Вони поставили своїх президентів, які утворили та зміцнили корупційні інститути та схеми.
Ви думаєте, що Порошенко і Яценюк — це їхній прем’єр та Президент?
У кожного є шанс сказати, що він не такий, але назвіть мені, що зроблено на підтримку малого та середнього бізнесу? Де беруться кредити для малого та середнього бізнесу? Чому скоротились робочі місця на 15%, зарплата – на 20%?
Порошенко вибудував міцні бізнес структури. Він гарний менеджер. Було сподівання, що він побудує і таку ж країну. У чому проблема?
Дуже б хотілося, щоб ми знайшли того президента, який адекватно реагує на проблеми країни і займається ними. Тут виявилося трошки не так. Справа у тому, що у нього на ногах багатотонні активи його банків та підприємств. Він обтяжений ними. Він не може ні в день, ні вночі не думати про свій бізнес.
Ви працювали за Леоніда Кучми та Кравчука. З тих часів нічого не змінилося, як вважаєте?
Корінне питання в приватизації. Олігархи створені приватизацією. Це необдуманий та антинародний підхід до розподілу об’єктів власності. Олігархи виникли в кінці 90-их років, коли почали продаватися великими пакетами акції і заводи. Нам треба диверсифікована приватизація дрібними пакетами акцій.
Що робити з олігархами?
Олігархічна форма володіння приводить до банкрутства підприємства: вони не поновлюють, не шукають нових ринків та технологій. Але їм не дають банкрутувати. Їм знаходять такі замовлення, такі кредити, які не дають збанкрутувати. Значить треба жорстко відрізати їх від таких пільг.
А є хоча б одна сфера, куди не добралися олігархи? Може, аграрний сектор?
Аграрний сектор просто найбільш конкурентний у своїй галузі, тому що там мільйони виробників.
Як змінювати газову систему у країні?
Це мафія. Обороти величезні. Кредити отримували на те, щоб закуповувати більше газу, невідомо кому потім перепродаючи цей газ. Якщо уряд сприяє монополістам, це сприяння монополістичним зловживанням. Вони кажуть, що підприємствам потрібно 30 млрд. Та не треба їм 30 млрд. Якщо вони платитимуть зі своєї кишені, а не з державної, то і 15 млрд їм вистачить.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта