Радіймо!
Радіймо!
Даю кілька секунд подумати...
"Слава Україні" українські повстанці запозичили від давнього хрестиянського привітання "Слава Ісусу"! Відповідь: "Навіки Слава".
Але є ще одне давнє привітання, про яке я хочу поговорити. Якщо хтось бачив виставу "Касандра" за твором Лесі Українки, то помітив, що на початку п'єси є такий діалог: "Радій, сестрице!", а у відповідь: "Радуйся, Гелено."
Виявляється, що це вітання ще давніше, ніж "Слава Ісусу". І уже використовувалось в часи троянської війни за священне місто Іліон, місто Солца. Ймовірно, що воно виникло ще раніше. Таке привітання існує в різних мовах, в різних варіяціях.
Тож пропоную вітатись цим давнім привітанням, тим самим відмикнути браму до багатої скарбниці української мови, котра накопичувалась тисячоліттями.
Радіємо :)
Відкриваємо скарби рідної мови, підносимося у простір позитивних подій.