В результаті появи, поширення і глибокого проникнення в наше життя ігор, і, зокрема, відео-ігор, в торгівлі і маркетингу почали використовуватися техніки, які використовуються в іграх. Ці техніки стали застосовуватися в бізнесі і освіті. А останніми роками вони проникли навіть у соціальну сферу і урядові організації.
Цю технику назвали ігрофікацією. І на сьогодні – це потужна бізнесова практика, популярність якої зростає з року в рік і яка застосовується все більшою кількістю різних компаній.
Ігрофікація – це те, чому можна навчитися з ігор. Чому ми можемо навчитися з Angry Birds? Ну хоча б тому, що це щось дуже популярне, що завантажувалося більше одного мільярда разів. Це дає розуміння того, що ігри успішні, захоплюючі і мають силу.
Що можна взяти з ігор, щоб застосувати ігрові техніки у зовсім неігрових ситуаціях? Елементарні атрибути ігор – дошки лідерів, бали і значки, що показують ваші досягнення.
Ігрофікацію як нову бізнес-концепцію і модний тренд почали впроваджувати багато всесвітньо відомих і любимих компаній, про що писав журнал Fortune ще у жовтні 2011 року.
Wall Street Journal на своїх сторінках також відзначав, що з року в рік зростає кількість фірм, які переносять елементи відео ігор на робоче місце своїх працівників.
Як відомо, відео ігри стали величезною та впливовою індустрією. Все більше і більше елементів відео ігр стали основою речей, які оточують працівника на його робочому місці. Вони – всюди: і у маленьких старт-апах, які зосереджені на технологіях, і у великих визнаних компаніях, які випускають продукцію масового споживання, навіть у таких, які виготовляють цеглу та будівельні розчини.
І якщо раніше ця техніка була доступна обмеженому колу маркетологів, бізнес-тренерів та інших посвячених, то сьогодні вона вийшла у широкі маси – курс ігрофікації доступний і безплатний на відомому майданчику дистанційної он-лайн освіти Coursera. Курс, який так і називається «Ігрофікація», проводить професор Кевін Вербах з Вортонської школи бізнесу Пенсильванського університету.
Я прослухала цей курс і була вражена тим, що проект Народний оглядач також має деякі елементи ігрофікації, хоча його розробники навіть не підозрюють про це. Це підтверджує те, що думки нікому не належать, а «літають» в небі і треба просто мати сили, здібності, абощо, щоб «впіймати» їх.
Але повернімося до ігрофікації.
Чому вона має цінність ? Ну хоча б те, що ігрофікація включає набір сучасних технік і технологій, застосування яких дозволяє просуватися у персональному розвитку.
А що робить ігри такими привабливими? Що дозволяє підтримувати складне мислення і бажання до навчання? Ігрофікація вчить нас технікам і речам з інших галузей знань, до яких ми раніше не були причетні.
Ігрофікація в першу чергу базується на психології. Знаючи мотивацію людини, з нею можна зробити що завгодно.
Ігри зв’язані з дуже базовими аспектами роботи нашого мозку. Тому вони завжди були в людській історії, і люди завжди в них грали – свідомо чи несвідомо.
Сучасні інформаційні технології дають багатий і захоплюючий персональний досвід і привносять їх у реальне життя.
Продовження: Ігрофікація і віртуальна економіка
Насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну вартість, надіслати переказ на картку Приватбанку і повідомити ел. поштою своє ім’я, адресу Нової пошти і номер моб. телефону.
Коментарі
Моя думка така: інтенсивне
Моя думка така: інтенсивне просування ігор має генеральне завдання - відволікти людей від реального життя, щоб вони менше думали і творили.
От, от ... тому треба
От, от ... тому треба заборонити цей Народний Оглядач з його галами і всім решта :))))) Ця віртуальна балаканина відволікає людей від реального життя, щоб вони менше думали і творили :)))
А якщо серйозно, то краще вчитися і зростати в іграх, а не на війні, наприклад.
Війна - це теж гра. І ставка
Війна - це теж гра. І ставка там більша за життя.
Гіпотеза: логіко-інтуїтивний інтроверт, який схильний дотримуватись раніше прийнятих рішень.
+ 100, пане Анатолію!
+ 100, пане Анатолію!
Історія має властивість повторюватись...
А як вам така думка?
А як вам така думка?
Ігрофикацію можна порівняти, наприклад, з узаконенням хрестиянства офіційною релігією Костянтином Великим у Візантійській Імперії чи Володимиром Великим в Русі.
Тобто, ігри які в далекому минулому мали сакральну наповненість, в сучасному повсякчасному житті доступні всім, і нічого іншого не залишається як впорядкувати ці ігри, "узаконити" їх.
Оце вам і є "ігрофикація"!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Набиратися досвіду і практики
Набиратися досвіду і практики граючись це дуже добре,але при умові, коли гравець володіє грою,а коли гра володіє людиною,то вже не добре..
Вірю в те, що розумію.
На мою думку гра - це прояв
На мою думку гра - це прояв вищої душевної діяльності. Життя існує для того, щоб грати. Грайливость властива навіть таким простим тваринам як дельфіни чи коти. Кожен сам вибирає в яку гру грати. Звісно, якщо ви граєте в одну гру, це відволікає вас від іншої.
Тож хай наша гра переходить в радость.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Третій Гетьманат — це
Третій Гетьманат — це солідаризм плюс ігрофікація всєй страни! ;)
За добро заплатимо добром,
а за зло — по-справедливості.
Добродії, прочитайте, будь
Добродії, прочитайте, будь ласка, для початку книгу
Йоган Гейзінга "Homo Ludens (Людина граюча)".
У вас одразу зникнуть багато питань та дурних висловлювань.
Дякую, Олено, за статтю.
Творю, отже існую.
Володимире, Ти цю книгу маєш
Володимире, Ти цю книгу маєш на увазі?
Йоган Гейзинг “Homo ludens: статті з історії культури”
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так, це та сама робота. Але
Так, це та сама робота. Але існує й український переклад цієї книги.
(клікніть по картинці правою кнопкою мишки і виберіть опцію "переглянути зображення", щоб побачити зображення у повний розмір)
Творю, отже існую.
Між іншим. Останнім часом
Між іншим. Останнім часом поліція та рятувальники в різних країнах фіксують доволі цікаве явище. Люди здійснюють якусь унікальну дію:
- хлопець вихоплює дитину з-під автобусу, що наїжджає;
- чоловік ловить дитину, що випала з вікна;
- жінка перехоплює каміння, що падає на голову дитині;
тощо.
У всіх цих випадках людина повідомляє, що захоплюється відеоіграми. І саме у відеоіграх була чимось подібна ситуація. І людина в реальному житті діяла чисто автоматично, на великій швидкості, не встигнув навіть сообразити, що відбувається.
Творю, отже існую.
Між іншим, пане Володимире
Між іншим, пане Володимире (це я знову намагаюся пожартувати ;) ), у мене на кухні був унікальний випадок. На шафці з посудом стоїть (стояв) практично плоский годинник великих розмірів спертий на вазу. І от буквально тиждень тому підходжу я до цієї шафки взяти якусь тарілку, і в цей момент з шафки падає цей годинник, і я його якраз встигаю акуратненько зловити. ;)
А ще тиждень перед тим з цієї ж самої шафки впала свічка з підсвічником. Правда, її я не зловив, бо що вона впала я збагнув тільки тоді, коли вона вже впала, бо стояв спиною. ;)
P.S. Може то шафку поміняти? ;)
За добро заплатимо добром,
а за зло — по-справедливості.
Шановні колеги, йдеться не
Шановні колеги, йдеться не про ігри, а про ігрофікацію. Ігри - це ігри, а Ігрофікація - це техніка застосування ігрових елементів в неігрових ситуаціях, галузях, сферах життя.
Ігрові елементи - це бали, значки, дошки лідерів, аватарки, квести, нагороди т.д.
Game elements: Points, Level up, Collect, Badges, Rewards, Avatars, Quests, Social graph, Progression, Levels.
Володимире, то напишіть
Володимире, то напишіть РЕФЕРАТ із книги Гейзінга й опублікуйте. Навряд, щоб читачі НО кинулися читати цю наукову книгу. Ігрові елементи у реальному житті - це добре. В життєвому потоці вони позначають ту чи іншу людину, яка чимось виділяється, як приклад для наслідування іншими. Я про інше. Життя схоже на ГРУ, але не є нею. Насправді, гадаю, ЖИТТЯ на Землі є ШКОЛОЮ для людей. В цій Школі ми - Учні, а наш учитель сам Бог. Спростуйте це, Володимире.
Чудово! Ось вона!Гейзінга Й.
Чудово! Ось вона!
Гейзінга Й. Homo Ludens (1994) [djvu]
Мова: українська
Опис:
Книга нідерландського історика й філософа Йогана Гейзінги (1872—1945) «Homo Ludens» належить до класичних творів історіософії XX ст. У ній вчений намагається довести, що «гра» є вищою людською сутністю. Розрахована на філософів, культурологів, широке коло читачів.
Автор: Гейзінга Й.
Місце видання: Київ
Видавництво: Основи
Формат: djvu
Кількість сторінок: 258
Дякую, друже Володимире! Нам з другом Анатолієм вона буде дуже доречною :). Як гадаєш? ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Книга насправді і цікава, і
Книга насправді і цікава, і корисна. Дуже добре, що знайшли україномовний варіант - саме за це я й поділився галами.
Творю, отже існую.