Мій досвід оновлення Живим Словом

Від 2011 року у мене почався якийсь внутрішній пошук. Перше відкинуло мене від кави, потім від вина. Пила тільки за компанію, але всередині відчувала якусь дивну відразу.

Товаришка порадила «Народний Оглядач». Послухала кілька відеозаписів Ігора Каганця на телебаченні і мене сильно вразив його спокій, радість і впевненість. Я все життя працюю з людьми, знаю багатьох лідерів, але так спокійно і впевнено ніхто не розмовляє.

Почула від нього про Живе Слово і записала «Звукову Золь» і «Цифрону  25». Ніколи раніше такого не чула, а коли почала повторювати, то якось дивно себе почувала. Ніби якась нова енергія з'явилася. Вирішила більше довідатися про ЖС.

Послухала лікаря Олександра Філатовича і вирішила зайнятися. Найбільше мене хвилювала відмова від м’яса, бо я чомусь думала, що м’ясо є необхідна річ, особливо коли багато працюєш і треба думати, щоб мати силу і енергію. Перший раз в житті вирішила на 40 днів відмовитися. Не уявляла як я витримаю. Але, розпочавши ЖС, відчула, що зовсім нема потягу до м’яса. Навпаки, з'явилося байдуже ставлення. Я тоді навіть не розуміла, «до чого тут м’ясо».

Спочатку текло з носа. На 4 день – головний біль, але якийсь інший, не такий, як раніше. Потім боліло у різних місцях, але не довго – за добу все проходило.

25-й день читання ніколи не забуду: неймовірне відчуття: приплив енергії, чудовий настрій, внутрішня радість, легкість! Після 40 днів вже зовсім не хотілося м’яса, хоча запах ще подобався. Постійно розмовляла з п. Ігорем, бо часто не розуміла що відбувається.

Далі пішли 6, 7, 8 форми Живого Слова. Я у 2000-му році була в автокатастрофі. Мене витягали з машини, вирізаючи двері. 2 поломані ноги, рука і стегнова кість у 3 місцях переламані. Пошкоджений нерв на руці, кисть руки в гору не піднімалася. Титан вставили в руку і ногу,  шурупами закрутили.

Півроку приходила до себе. Всі казали, що це вже на ціле життя. І дійсно, на дощ і сніг я завжди відчувала ниючу біль. Так от, під час читання ЖС знову почали боліти рука, ноги і хребет. Потім мені пояснили: якщо болить, то оновлюється. А коли повністю оновиться, то більше боліти не буде. І от зараз, коли це пишу, намагаюся все пригадати, як колись було, і ловлю себе на думці, що вже давно забула про цей біль.

Наступна цікава річ: зелений чай і шоколад я замінила на воду. Коли від ранку до вечора працюєш за комп'ютером, треба ж було щось пити і їсти. Мама колись казала, що цукор – це їжа для мозку. Я цей цукор замінила на горіхи з медом.

У мене зникло відчуття втоми. Я, приходячи додому після цілого робочого дня, почувалася так само, як перед виходом на роботу. Ну тоді мені вже стало надзвичайно цікаво.

З'явилося більше бажання проводити час з дітьми і сім'єю. Всі інші речі відсунулися на задній план.

Основною їжею з часом стали фрукти та овочі, проросла пшениця, горіхи, мед. І все було якось поетапно. По кілька тижнів чогось одного найбільше хотілося. З тваринної їжі їла яйце в склянці, сметану додавала в потерту моркву або малину. Отак з часом, «випадково» і маленькими кроками змінювалося моє життя і світогляд. Також минулого року додала понеділкування та тибетські вправи.

Улітку з’явилося бажання до самовдосконалення, праці над собою. Прочитавши «Пшениця без куколю», усвідомила, чого саме навчав Ісус Хрестос. Як насправді мало ми знаємо про його життя і діяльність. Проблема зі світом не в тому, що люди знають замало,  а в тому, що їхні знання помилкові. І з власного досвіду можу щиро сказати, що настає момент, коли я почала відчувати і розуміти, що таке істина.

Істина існує незалежно від нашого сприйняття. У книжці «As a man thinketh», написаній у 1902 році, James Allen розповідає, що наше тіло є слугою наших думок. Кожна негативна думка роз’їдає тіло, а кожна гарна думка омолоджує наше тіло. Що ж впливає на наші думки?

Отже, якась частинка нас прагне чогось кращого, світлішого, вищого. А інша частина не хоче ніяких змін. А цей внутрішній голос! Найважче було знайти час наодинці з собою і прислухатися до себе. Я добре розумію, про що говорив Ісус Хрестос, коли казав про те, щоб ми молилися за закритими дверима. Йшлося про розмову з Богом віч-на-віч.

Розмовляємо ми думками зі собою постійно. Але які думки впливають на наші дії? 

Ми є тим, що ми їмо.  Від їжі залежать наші вібрації. Слово – це наслідок думки. Чому мені так сподобалося Живе Слово? Особливо ці чарівні звукони?

Звук слів так підібраний, що коли ми чуємо власний голос – позитивний, впевнений, радісний, то це дає нам якусь нову силу. Це як пісня. Кожен має улюблені, які настрій піднімають.

Потім почала читати інформосоти, а це вже щось зовсім інше. Це вже не набір звуків. Отже, щодня слухаючи добрі, світлі, позитивні слова свого власного голосу, поволі здійснюємо вплив на наші думки. Відтак, приймаючи рішення, ми вибираємо щораз позитивніші підказки внутрішнього голосу. І це оновлює наше життя.