Під час обговорення статті «Пенсійна система Третього Гетьманату» Сергій Ждан поставив запитання «Чи є у держави-корпорації захист від того, що кілька потужних акціонерів приватизують її завдяки значним внескам?»

Питання абсолютно доречне, адже в класичних корпораціях (акціонерних товариствах) гроші є мірилом влади: хто придбав більше акцій, той має більшу вагу в ухваленні колективних рішень. Наприклад, якщо акціонер чи група акціонерів мають «контрольний пакет» (50%+1), то можуть контролювати роботу товариства, а якщо 75%, то можуть за власним бажанням змінювати його статут. Чи не станеться так, що одного дня з’явиться мільйонер, який зробить у наш стартап потужну інвестицію і стане його власником?

Почнемо з того, що ми створюємо не чисто економічну структуру, спрямовану на заробляння грошей, а духовно-економічну державу-громаду. Гроші (гали) у нас є соціальною енергією – мірилом суспільного авторитету і внеску у спільну справу. Тому інвестиційна частка прямо визначає розмір дивідендів і опосередковано піднімає авторитет інвестора, але не є інструментом влади. Влада людини, тобто її вага в ухваленні рішень, у нас визначається іншим механізмом – державним, адже ми  творимо державу-корпорацію.

Держава – це організована політична воля спільноти. Носієм одиниці політичної волі (політичного голосу) є людська особистість, яка може делегувати цю свою волю іншій людині. Політичний голос – ось та валюта, яка працює на державному рівні організації. Тут влада визначається не кількістю вкладених грошей, а кількістю отриманих голосів.  

Повторимо, що ми творимо державу-корпорацію, яка має економічний і політичний рівні.

На економічному рівні людина вкладає гроші і отримує дивіденди.

На політичному рівні делегат отримує «в оренду» політичні голоси і розпоряджається ними доти, доки має підтримку громади. Тут людина вкладає працю і отримує владу – згоду людей виконувати її накази. Інвестиція – це також праця. Що більша інвестиційна частка у стартапі, то вища довіра громади до інвестора і більший його потенціал посилення влади. Відповідно, мізерний рівень інвестицій викликає недовіру до щирості та компетентності делегата.     

У нашому стартапі інвестиція робиться шляхом кількох натискань на клавіатурі, необхідних для здійснення грошового переказу. Ці гроші не можна повернути назад, адже подарунки не повертаються. Віддачу отримуємо у формі якісного людського середовища, а пізніше – економічних дивідендів   

На державному рівні в системі ТГ-онлайн делегування робитиметься ще простіше – одним натисканням кнопки мобільного телефону. На відміну від інвестування, делегований голос можна повернути в будь-який момент – також одним натисканням.

Така система робить неможливою узурпацію влади. Після розробки відповідного софту ми зможемо в цьому переконатися практично.  


Сергій Ждан поставив ще одне запитання: «Які сподівання на те, що інвестиції дадуть достатній прибуток?»

Тут згадалася притча: «Учень запитав учителя, чи довго чекати поліпшення життя. Учитель відповів: якщо чекати, то довго».

Прибуток – це результат ефективної колективної праці. Тож як спрацюємо, так і отримаємо. Тут усе залежить від нас.  

Гравець: 
Ігор Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка