Широко відомий польський піаніст і композитор Ігнацій Ян Падеревський народився 18 листопада 1860 р. в с.Курилівка нинішньої Вінницької області, отже в Україні. Здобув високу музичну освіту у Варшавському музичному інституті, у якому був професором і директором.
Родина Ігнація Падеревського мала тісний зв’язок із ще одним українським містом – Житомиром. Він автор численних фортепіанних та симфонічних творів, зокрема, опери «Монру», симфонії «Полонія». Цей чи не найдавніший твір І.Падеревського вперше було виконано у США 12 лютого 1909 р.
Ігнацій Падеревський був почесним громадянином Львова і в 1910 р. він виголосив у нашому місті свою відому промову про діяльність свого знаменитого земляка – Фредеріка Шопена, до речі, він був блискучим інтерпретатором творів цього геніального композитора. Значну частину свого життя І.Падеревський провів у США і там помер 29 червня 1941 р. Вся Польща гордиться цим видатним громадянином, який окрім музичної слави, ще стояв біля витоків створення і розбудови незалежно Польщі…. За рахунок українсько-білоруських, литовських та інших сусідніх земель.
А тепер глянемо на Ігнація Падеревського не як на геніального композитора, а на приземленого політика, який чимало приклався до загибелі ЗУНР та й УНР. Як і відомий українофоб Р.Дмовський, І.Падеревський був непримиренним і послідовним борцем проти незалежної України, особливо проти ЗУНР. Без ніяких гуманних сентиментів, будучи найвищим представником Польщі на Паризькій конференції, як міністр закордонних справ, а далі як і прем’єр-міністр в одній особі Падеревський проявив себе вмілим інтриганом. Ю.Пілсудський, який був противником правих в особі Р.Домовського та І.Падеревського, однак знаючи його високий авторитет у США, Франції та в Англії, все ж погодився, для блага Польщі, призначити останнього найвищим репрезентантом Польщі на цій міжнародній конференції, де вирішувалася доля багатьох народів і в тому числі нашого, який піднявся на самовіддану боротьбу за свою незалежність.
Аналіз документів самої конференції, листів Падеревського, його усних виступів перед Радою «чотирьох» чітко засвідчили те, що він був безкомпромісним противникрм української державності без найменших сентиментів, без докорів сумління, незважаючи на світову славу. Саме в Парижі, в часі роботи Ради Амбасадорів у 1919 р., Падеревський зумів організувати фронт брехні, політичної та дипломатичної аморальності, його солодкі обіцянки, загорнуті в яскраві папірці тотальної брехні і відіграли основну роль в тому, що Галичина опинилась знову під імперіалістичною зверхністю Польщі.
Це не просто соціальна фантастика. Це продовження саги про фріменів – вільних людей, які формують новий світ. Згідно з історичною логікою, їхнім наступним і неминучим кроком стане творення вільної...
Інший Падеревський
Світ:
fedyk_20120318.jpg
Ігнацій Падеревський був почесним громадянином Львова і в 1910 р. він виголосив у нашому місті свою відому промову про діяльність свого знаменитого земляка – Фредеріка Шопена, до речі, він був блискучим інтерпретатором творів цього геніального композитора. Значну частину свого життя І.Падеревський провів у США і там помер 29 червня 1941 р. Вся Польща гордиться цим видатним громадянином, який окрім музичної слави, ще стояв біля витоків створення і розбудови незалежно Польщі…. За рахунок українсько-білоруських, литовських та інших сусідніх земель.
А тепер глянемо на Ігнація Падеревського не як на геніального композитора, а на приземленого політика, який чимало приклався до загибелі ЗУНР та й УНР. Як і відомий українофоб Р.Дмовський, І.Падеревський був непримиренним і послідовним борцем проти незалежної України, особливо проти ЗУНР. Без ніяких гуманних сентиментів, будучи найвищим представником Польщі на Паризькій конференції, як міністр закордонних справ, а далі як і прем’єр-міністр в одній особі Падеревський проявив себе вмілим інтриганом. Ю.Пілсудський, який був противником правих в особі Р.Домовського та І.Падеревського, однак знаючи його високий авторитет у США, Франції та в Англії, все ж погодився, для блага Польщі, призначити останнього найвищим репрезентантом Польщі на цій міжнародній конференції, де вирішувалася доля багатьох народів і в тому числі нашого, який піднявся на самовіддану боротьбу за свою незалежність.
Аналіз документів самої конференції, листів Падеревського, його усних виступів перед Радою «чотирьох» чітко засвідчили те, що він був безкомпромісним противникрм української державності без найменших сентиментів, без докорів сумління, незважаючи на світову славу. Саме в Парижі, в часі роботи Ради Амбасадорів у 1919 р., Падеревський зумів організувати фронт брехні, політичної та дипломатичної аморальності, його солодкі обіцянки, загорнуті в яскраві папірці тотальної брехні і відіграли основну роль в тому, що Галичина опинилась знову під імперіалістичною зверхністю Польщі.
Читати повністю ТУТ
Зверніть увагу
«Великий Вулик» Френка Герберта – етномережа вільних людей у фантастичному романі «Вулик Геллстрома»