У своєму житті я мав честь знати діда Онися з Кобрина, що біля Бреста. Невисокий дідусь, сутулуватий з глибокими очима і швидким характером. Швидко думав, швидко сіно косив, швидко з бабцею говорив і тільки по вечорам без поспіху ладнав свій інструмент. Відомий він був тим, що двічі захищав Брестську фортецю. В 1939 році і в 1941 році.
Маючи нагоду спілкуватись з такою не пересічною особистістю як дід Онись, щоразу перепитував його про одну і ту ж подію.
- Діду, а розкажіть як ви захищали Брестську фортецю?
- Коли я був герой чи ні.
- Коли герой.
- То в 1941 році. Німці добре взяли в кільце. Ні дня, а ні ночі. Страх. Багато загинуло. Четвертого дня нам вдалось вирватись з фортеці. Ховались по лісам. Потім по домівкам розійшлись. Так вижив.
Коли дід Онись розповідав про війну то ставав старішим і голос його повільнішав при всій швидкості його натури.
- Діду, а коли Ви були не герой?
- То, Юрко, - в 1939 році. Тоді нас німці затиснули в фортеці і штурмували…
- Всі форти тримали?
- Та які всі. Нас мало зосталось. В форт Сікорського Гудеріан загнав нас.
- Здались?
- Не відразу. У німців гармати слабі були, а форт міцний. Майже тиждень сиділи в нім. Тоді совєтські почали штурмувати. У них гармати сильні, стіни рушили.
- Все таки наші допомагали німцям?
- Юрко, я не знаю які то ваші. Наші фортеці захищали.
Дід Онись був герой і в 1941 році і в 1939 році. Він захищай свій край. Від небажаних гостей. Що там робили воєначальники чужих армій Гудеріан і Кривошеєв - питання історії.
З 13 вересня 1939 року війська Гудеріана штурмували Брест і фортецю. Понісши втрати і не маючи можливість своєю артилерією рушити форт Сікорського німецький генерал віддав його на знищення радянським військам. 24-25 вересня масові артобстріли і штурми щоб вибити слов’ян з форту. 26 вдень знову артобстріл, а в ночі захисники залишили фортецю.
Радянські газети про цю подію писали : «Во избежание всякого рода необоснованных слухов насчет задач советских и германских войск, действующих в Польше, правительство СССР и правительство Германии заявляют, что действия этих войск не преследуют какой-либо цели, идущей вразрез с интересами Германии или Советского Союза и противоречащей духу и букве пакта о ненападении, заключенного между Германией и СССР. Задача этих войск, наоборот, состоит в том, чтобы восстановить в Польше порядок и спокойствие, нарушенные распадом польского государства, и помочь населению Польши переустроить условия своего государственного существования».
Кому в 1939 році вдалось заховатись в лісах, когось шляхи привели в Катинь, хтось представився Всевишньому. Різні долі чекали захисників.
Померли і герої нарису - Гайнц Гудеріан 14 березня 1954 року, Семен Кривошеїн - 16 вересня 1978 року, дід Онись Ковзик - 18 квітня 1988 року. Кожен представився...
Одне знаю, - що в раю дід Онись поряд з солдатами різних армій. Котрих послали на війни. Котрі кинули по нужді свій промисел і сім’ю, Надіюсь, що тих нелюдів, що гнали їх на війни в Раю нема. Війна не божа справа. Якщо інший варіант, то тоді Бога нема.
Мав честь знати діда.
- Діду Онись! Ви від якої армії до монументу квіти нестимете?
- Від МІСЦЕВОЇ.
* * *
Гейнц Гудеріан - (17.06.1888 року - 14.05.1954 року), генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик.
Нагороди в період Другої світової війни
5.9 1938 р. - Залізний хрест II ступеня
13.9 1939 р. - Залізний хрест I ступеня
27.10 1939 р. - Лицарський хрест
17.7 1941 р. - Дубове листя до Рицарського хреста
Семен Кривошеїн (28 листопада 1899, Воронеж - 16 вересня 1978, Москва) - радянський воєначальник, генерал-лейтенант танкових військ, Герой Радянського Союзу.
Нагороди в період Другої світової війни:
три ордени Леніна
три ордени Червоного Прапора
орден Кутузова 1-го ступеня
орден Суворова 2-го ступеня
орден Червоної Зірки
медалі
Удостоєний звання «Почесний громадянин міста Бреста»
Дід Онись (11.04.1917 року - 24.04.88 року) - рядовий усіх армій.
Селянин. Білорус. Нагород нема. До чужих земель із зброєю не ходив.
Почестей в німецькій армії і радянській не мав.
Не удостоєний звання «Почесний громадянин міста Бреста»...
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Дід Онись (Захисникам Брестської фортеці)
Світ:
11042102e.jpg
- Діду, а розкажіть як ви захищали Брестську фортецю?
- Коли я був герой чи ні.
- Коли герой.
- То в 1941 році. Німці добре взяли в кільце. Ні дня, а ні ночі. Страх. Багато загинуло. Четвертого дня нам вдалось вирватись з фортеці. Ховались по лісам. Потім по домівкам розійшлись. Так вижив.
Коли дід Онись розповідав про війну то ставав старішим і голос його повільнішав при всій швидкості його натури.
- Діду, а коли Ви були не герой?
- То, Юрко, - в 1939 році. Тоді нас німці затиснули в фортеці і штурмували…
- Всі форти тримали?
- Та які всі. Нас мало зосталось. В форт Сікорського Гудеріан загнав нас.
- Здались?
- Не відразу. У німців гармати слабі були, а форт міцний. Майже тиждень сиділи в нім. Тоді совєтські почали штурмувати. У них гармати сильні, стіни рушили.
- Все таки наші допомагали німцям?
- Юрко, я не знаю які то ваші. Наші фортеці захищали.
Дід Онись був герой і в 1941 році і в 1939 році. Він захищай свій край. Від небажаних гостей. Що там робили воєначальники чужих армій Гудеріан і Кривошеєв - питання історії.
З 13 вересня 1939 року війська Гудеріана штурмували Брест і фортецю. Понісши втрати і не маючи можливість своєю артилерією рушити форт Сікорського німецький генерал віддав його на знищення радянським військам. 24-25 вересня масові артобстріли і штурми щоб вибити слов’ян з форту. 26 вдень знову артобстріл, а в ночі захисники залишили фортецю.
Радянські газети про цю подію писали : «Во избежание всякого рода необоснованных слухов насчет задач советских и германских войск, действующих в Польше, правительство СССР и правительство Германии заявляют, что действия этих войск не преследуют какой-либо цели, идущей вразрез с интересами Германии или Советского Союза и противоречащей духу и букве пакта о ненападении, заключенного между Германией и СССР. Задача этих войск, наоборот, состоит в том, чтобы восстановить в Польше порядок и спокойствие, нарушенные распадом польского государства, и помочь населению Польши переустроить условия своего государственного существования».
Кому в 1939 році вдалось заховатись в лісах, когось шляхи привели в Катинь, хтось представився Всевишньому. Різні долі чекали захисників.
Померли і герої нарису - Гайнц Гудеріан 14 березня 1954 року, Семен Кривошеїн - 16 вересня 1978 року, дід Онись Ковзик - 18 квітня 1988 року. Кожен представився...
Одне знаю, - що в раю дід Онись поряд з солдатами різних армій. Котрих послали на війни. Котрі кинули по нужді свій промисел і сім’ю, Надіюсь, що тих нелюдів, що гнали їх на війни в Раю нема. Війна не божа справа. Якщо інший варіант, то тоді Бога нема.
Мав честь знати діда.
- Діду Онись! Ви від якої армії до монументу квіти нестимете?
- Від МІСЦЕВОЇ.
* * *
Гейнц Гудеріан - (17.06.1888 року - 14.05.1954 року), генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик.
Нагороди в період Другої світової війни
5.9 1938 р. - Залізний хрест II ступеня
13.9 1939 р. - Залізний хрест I ступеня
27.10 1939 р. - Лицарський хрест
17.7 1941 р. - Дубове листя до Рицарського хреста
Семен Кривошеїн (28 листопада 1899, Воронеж - 16 вересня 1978, Москва) - радянський воєначальник, генерал-лейтенант танкових військ, Герой Радянського Союзу.
Нагороди в період Другої світової війни:
три ордени Леніна
три ордени Червоного Прапора
орден Кутузова 1-го ступеня
орден Суворова 2-го ступеня
орден Червоної Зірки
медалі
Удостоєний звання «Почесний громадянин міста Бреста»
Дід Онись (11.04.1917 року - 24.04.88 року) - рядовий усіх армій.
Селянин. Білорус. Нагород нема. До чужих земель із зброєю не ходив.
Почестей в німецькій армії і радянській не мав.
Не удостоєний звання «Почесний громадянин міста Бреста»...
В тему:
Україна. Друга світова. Тільки цифри
Фашистський меч кувався в СРСР
9 травня. Домоклів меч
Чи підписував Степан Бандера пакт Молотова-Ріббентропа?
Як після Дня Перемоги загинуло три мільйони німців
Про героїв і злочинців
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь