Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
60

Сьогодні - 140 років від дня народження Лесі Українки

Категорія:

2011 рік знаменний двома визначними датами: 140-річчям від дня народження Лесі Українки і 100-річчям від часу написання нею драми-феєрії "Лісова пісня".

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач; в одруженні Квітка) народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в родині українських інтелігентів Петра Антоновича та Ольги Петрівни (з Драгоманових; літературний псевдонім Олена Пчілка).



1879 р. сім’я Косачів переїхала до Луцька у зв’язку з переміщенням по службі батька, який обійняв посаду голови з’їзду мирових посередників, а ще був предводителем дворянства. Мати – українська письменниця і фольклорист Олена Пчілка докладала максимум зусиль, щоб виховати своїх дітей в "українстві", привчаючи і надихаючи їх до творчості особистим прикладом: вона збирала зразки вишивок (1876 р. вийшло перше видання її Альбома), пробувала себе в красному письменстві, до перекладів кращих творів світової літератури залучала своїх дітей; діти кохалися в музиці, не лише слухали, а й записували народні пісні; українська мова панувала в сім’ї для щоденного вжитку.



В Луцьку "в кінці 1879 чи на початку 1880 року", за свідченням сестри Ольги, Леся написала свій перший вірш "Надія", а після публікації поезії "Конвалія" в журналі "Зоря" (Львів, 1884) вона стала Українкою.



На Водохреще 1881 р. Леся пішла на Йордань, що відбувався на річці Стир, недалеко від косачівського помешкання в Луцьку, там застудилась і від того захворіла. Саме в Луцьку "почалися два найвизначніші у Лесиному житті процеси: там почалася її творчість, що піднесла її так високо, там почалася страшна недуга, що занапастила її в розквіті творчості" (О.Косач-Кривинюк).



У кінці травня 1882 р. Косачі переїхали на постійне проживання до села Колодяжного під Ковелем, де ще 1868 р. Петро Антонович купив 471,44 дес. землі. Але проживання родини в Колодяжному не було постійним: у Києві винаймали квартири задля навчання дітей, на Полтавщину, батьківщину Олени Пчілки, часто їздили на літо. Прогресуюча хвороба Лесі змушувала шукати рятунку на багатьох кліматичних курортах. Але Волинь (і Колодяжне) на все життя для всіх Косачів залишалась "найріднішим рідним краєм". Леся Українка провела тут загалом чверть століття зі свого короткого життя.



Саме в Колодяжному зродилося кілька десятків прозових і поетичних творів ("Любка", "На зеленому горбочку", "Самсон", "Святий вечір", "Сонет", "Біда навчить", "Перемога", "Товаришці на спомин", тощо), тут вона записала кількасот народних пісень, у т.ч. цикл "Купала на Волині", підготувала до друку першу свою поетичну збірку "На крилах пісень" (вийшла друком у Львові 1893 р.), яку достойно оцінив Іван Франко. А ностальгія за рідним краєм вилилась у чудовий твір високого натхнення – драму-феєрію "Лісова пісня"(1911), перлину світової літератури.



У жовтні 1899 р. вийшла у Львові друга збірка поезій Лесі Українки "Думи і мрії", у квітні 1902 в Чернівцях третя – "Відгуки". Це були знакові події в українській літературі рубежу XIX-XX століть.

Колодяжне часів проживання у ньому родини Косачів не раз відвідували визначні діячі української культури, зокрема, Іван Франко (травень 1891 р.), Володимир Науменко (зима 1883 р.), Фотій Красицький (літо 1895 р.), Микола Лисенко, Модест Левицький, Орест Левицький.



Поширити цю сторінку: