Категорія:

Володимир Черняк: Народні протести повинні продовжуватися

Народ має тиснути на можновладців, вимагати прозорості і справедливості у їхній діяльності. Лише під тиском влада може піти на поступки. Люди, у свою чергу, мають самоорганізовуватися і приносити нову філософію відносин між урядовцями і народними масами.

Доктор економічних наук 69-річний Володимир Черняк недавно презентував книжку ”Актуалітети політики розвитку”, яку видав у співавторстві із Трохимом Ковальчуком і Василем Шевчуком. Вони проаналізували ситуацію в Україні і пропонують шляхи реформування економіки, держави та суспільства.



Кажуть, запас міцності України знизився майже до нуля. Які далі варіанти розвитку подій? Оптимістичний і песимістичний.



— Клас бюрократії допомагав майбутнім олігархам прибирати до рук за безцінь найжирніші шматки власності. Тепер у владі зустрілися представники бюрократії та олігархату. Цим і визначається природа нашої влади і ладу. Якби можновладці стали багатими за рахунок створення підприємств, зростання випуску товарів чи надання послуг, то вони примножували б. А так намагаються відібрати.



Вони не відчувають межі, за якою їхня сваволя стає не лише важким тягарем для суспільства, але й убивчою для них самих. Отож, песимістичний прогноз: влада не відмовиться від сьогоднішньої політики. Продовжуватиме позичати гроші за кордоном, щоб покрити попередні борги, водночас залазити у ще більші. Економіка остаточно занепаде, і розрекламована вертикаль влади буде нездатна керувати державою.



Оптимістичний прогноз: влада усвідомить безперспективність сьогоднішнього шляху. Під тиском обставин розробить план реформування держави — не теперішній, який прагне вирішити проблеми суспільства за рахунок незаможних верств, а план розвитку, який виведе Україну із кризи і забезпечить її модернізацію.



Ідеальні шляхи бувають лише у мріях.



— Події навколо Податкового кодексу показали: народ готовий протестувати. До влади, можливо, поступово доходить, що треба робити щось інакше. Не виключено, вона почне прислухатися до народних вимог. Тоді реформування держави буде суперечливим, але все одно дасть якісь результати. Цей варіант найреалістичніший.



Як нам треба робити реформи?



— Заради справедливості скажу, що не лише чинна влада винна у теперішньому становищі. В нас взагалі не було керівників, які б намагалися провести реформи на користь всього суспільства.



Янукович, балотуючись на президента, обіцяв подолати бідність. Правильне гасло. Але реалізувати його не можна шляхом подачок із панського столу. Треба створити справедливу систему перерозподілу суспільного багатства.



Теорія і практика дешевої робочої сили, яку в нас сповідують, не сприяє не тільки економічному процвітанню, а й зростанню індексу людського розвитку. Суспільство не може бути сильним, якщо в ньому бідні громадяни. Україна повинна перейти до стимулювання зростання доходів. Перш за все треба визначити реально необхідний прожитковий мінімум, далі підвищити до нього мінімальну зарплату. Це забезпечить суттєве збільшення платоспроможного попиту та сприятиме зростанню внутрішнього ринку. Крім того, чим вищі зарплати, тим вищими будуть пенсії.



Але з подорожчанням робочої сили зросте і собівартість продукції. Значить, підвищаться ціни.



— Це хибне уявлення. Підвищення зарплати призводить до стрибків цін лише за умови відсутності зростання продуктивності праці. Найефективнішим методом боротьби з інфляцією є збільшення пропозиції, тобто виробництва товарів.



Під час приватизації народ отримав якісь ваучери, які нібито робили його співвласником накопичених матеріальних благ. На практиці ці ваучери виявилися не цінними паперами, а дешевими папірцями. Мізерна частка людей заволоділа переважною більшістю активів. Вона ними управляє і робить це вкрай бездарно — збагачує лише себе. Ми маємо суцільні закриті акціонерні товариства, до власності яких народ не має жодного стосунку. Їх треба відкрити, залучити народний капітал через акціонування, тоді і рядові громадяни будуть зацікавлені у їхньому розвиткові. Значить, у розвитку цілої держави.



Треба ставити питання перед урядом, щоб правила податкової гри були якнайпростішими, щоб там були відсутні податки, які дають змогу прокручувати корупційні схеми. Уряд скоріше за все опиратиметься, але треба наполягати.



Потужний олігархічний капітал буде проти таких змін?



— Якщо він опиратиметься, то стане менш потужним. Бо відсутність змін призведе до суспільного занепаду і до деградації самого капіталу.



Податки мають виконувати три функції: наповнювати бюджет, стимулювати виробництво і перерозподіляти багатство між багатими і бідними. Треба запровадити податок на розкіш. А також законодавчо унеможливити вивезення капіталу в офшорні зони.



Невже влада крупного капіталу себе обмежуватиме?



— Народні протести вже дали певний результат. Вони повинні продовжуватися. Народ має тиснути на можновладців, вимагати прозорості і справедливості у їхній діяльності. Лише під тиском влада може піти на поступки.



Люди, у свою чергу, мають самоорганізовуватися і приносити нову філософію відносин між урядовцями і народними масами. Лише таким чином зможемо поміняти існуючу систему.





В тему:



Ігор Каганець на Радіо Культура: Як пришвидшити кінець світу (аудіо)



Головне послання Wikileaks: всім брехунам і фарисеям буде гаплик



Український дракон, або конкурс на Президента



Рух Третій Гетьманат у мережі Facebook



Усе тільки починається!



Рух білого опору в США: Навіть якщо WikiLeaks замовкне – найцікавіше ще попереду



Податковий кодекс: помста середньому класу чи його заохочення до створення масового руху?



Гравець: 
Народний Оглядач

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка