нафта

Росія скоротила видобуток нафти у квітні приблизно на 300–400 тисяч барелів на день, що стало найрізкішим місячним падінням за останні шість років. Єдиний на Чорноморському узбережжі РФ Туапсінський НПЗ зупинив свою роботу після першої української атаки 16 квітня (у ніч на 20 квітня НПЗ в Туапсе атакований вдруге у цьому місяці).

Операція проведена в рамках стратегії зниження військово-економічного потенціалу Росії. Обидва родовища розраховані на піковий річний видобуток у 1,2 млн тонн сирої нафти (приблизно 24 тис. барелів на добу). Там також видобуваються природний газ та конденсат – легкий вид вуглеводнів.

У ніч проти 9 квітня українські безпілотники атакували одне з підприємств у місті Кримську Краснодарського краю, повідомив голова регіону Веніамін Кондратьєв. Місцеві жителі чули понад 20 вибухів протягом години.

В ніч проти 8 квітня АТ «Морський нафтовий термінал» у Феодосії був атакований і горить, повідомляє кримський телеграм-канал "Крымский ветер" з посиланням на мешканців Феодосії.

У російському місті Новоросійськ Краснодарського краю уражено нафтовий термінал "Шесхаріс". Губернатор Краснодарського краю Веніамін Контратьєв повідомив, що на території кількох підприємства нібито знайдені уламки безпілотників. Утім, назв підприємств він не оприлюднив.

Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один із найбільших експортних центрів РФ, минулого місяця втратив щонайменше 40 % своїх складських потужностей внаслідок атак українських дронів, як показали 2 квітня знімки з американських комерційних супутників, опубліковані агентством Reuters.

Атаки українських безпілотників на російські нафтові порти в Балтійському морі можуть змусити великі нафтопереробні заводи РФ скорочувати виробництво пального.

В ніч проти 26 березня українські безпілотники атакували Ленінградську область, де розташований Кіриський нафтопереробний завод – один із найбільших НПЗ РФ. У промисловій зоні Кіриського району зафіксовано пошкодження, російська ППО заявляє про 21 збитий безпілотник.

Йдеться про напад на один із головних нафтопроводів та захоплення російських танкерів. В результаті – найсерйозніший зрив поставок нафти в новітній історії Росії, яка є другим за величиною експортером нафти у світі. І це сталося саме в той момент, коли ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель через війну в Ірані.

22 березня та в ніч на 23 березня Сили оборони України завдали уражень по важливих об’єктах паливно-енергетичної інфраструктури Російської Федерації. Було уражено нафтовий термінал "Транснефть – порт Приморськ" (Приморськ, Ленінградська область). За попередньою інформацією, уражено як резервуарний парк, так і нафтоналивну інфраструктуру.

Після нальоту БПЛА на Ленінградську область, зупинялися обидва балтійські порти – Приморськ і Усть-Луга, через які на експорт відправляється до половини всієї нафти, що продається за кордон. Російський порт Усть-Луга на Балтійському морі відновив навантаження нафти 23 березня, але Приморськ залишався закритим.

ЄС субсидує агресора замість того, щоб змусити його платити за власне руйнування. Співучасть у власному економічному самогубстві та задушенні України – це мазохізм клінічного рівня.

Геополітична стратегія США спрямована на відновлення світового порядку через жорсткий контроль над енергетичними ресурсами. Усунення режимів у Венесуелі та Ірані дозволить Вашингтону перекрити критичні поставки нафти до Китаю, нейтралізуючи його глобальні амбіції без прямого військового зіткнення. Роль Ізраїлю в цій комбінації розглядається як ключовий інструмент для ліквідації іранської загрози та формування нового оборонного альянсу на Близькому Сході.

Вночі проти 2 березня добрі українські безпілотники атакували місто Новоросійськ у Краснодарському краю РФ. Попередньо відомо про ураження військових кораблів, радару наведення 30Н6Е2 комплексу С-300 ПМУ-2 «Фаворит», ЗРГК «Панцир-С2», шести з семи нафтоналивних стендерів на нафтовому терміналі «Шесхаріс».

У ніч проти 23 лютого далекобійні безпілотники Служби безпеки України уразили одну з ключових нафтотранспортних інфраструктур Росії – нафтоперекачувальну станцію “Калейкіно” у Татарстані. Станція приймає сировину із Західного Сибіру та Поволжя, змішує її перед подальшим відправленням на експорт і забезпечує подачу до магістрального нафтопроводу “Дружба”.