Значущість цієї постаті й пустка, що утворилася після цієї смерти, ще потребують осмислення. Пішов у небуття останній з великих – культурний діяч такого масштабу, як Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Максим Рильський, Микола Лукаш чи Григорій Кочур.
Теорії людського капіталу і людського потенціалу поки не використовують можливостей свого подальшого розвитку з боку психології, тим самим сприяючи суспільно руйнівним тенденціям. Мета статті: обґрунтування заходів протидій суспільній катастрофі, що насувається.