Знайомство мого батька Масляка Олексія Андрійовича з моєю матір’ю Здор Ганною Антонівною, а потім і їх післявоєнне одруження – доволі романтична історія, достойна касового голлівудського блокбастера. Вже перед самим закінченням війни на площі перед рейхстагом батька в черговий раз важко поранили. Він лежав на відкритій місцевості перед німецьким парламентом, а в цей час його захисники вели шквальний вогонь по наступаючим радянським військам. Ніхто з солдатів не міг навіть голову підвести, не те, що допомогти своєму командиру.