У ХІХ-ХХ ст. українська драматургія починає відживати і опановувати різні жанрові форми, стилі, втілення всіх актуальних на той час типів художнього мислення. Організатори театрального репертуару сягають не лише до кращих взірців вітчизняних творів, але також користають із зарубіжних.