Honour Killing – “вбивство за честь” – це коли жінку вбивають за нібито ганьбу, яку вона принесла на родину, є достатньо поширеним явищем у Західній Європі. У грудні 2005 року Назір Афзал (Nazir Afzal), речник британської королівської прокуратури, відмітив, що в Об’єднаному Королівстві в період 2004-2005 років була «принаймні дюжина “вбивств за честь”». Британська поліція розслідує понад 100 випадків смерті жінок при загадкових обставинах. Минулого року Німеччина була шокована вбивством Гатін Суруцу (Hatin Surucu), молодої туркені, яку вбили три її брати за те, що вона “жила як німкеня”. Організація німецьких жінок відмічає, що “немає доступу до конкретної статистики, але за неофіційними оцінками рівень “вбивств за честь” є високим. Ми кожні два тижні отримуємо дзвінки від жінок у складних ситуаціях.

Загальна практика, як у випадку з Суруцу, призводить до засудження лише персонально виконавця вбивства. Але минулого тижня у Данії журі присяжних вирішило, що винними є не лише той, хто спускав курок, але всі члени родини, хто брав участь у “покаранні” Ґазали Хан (Ghazala Khan), 18-річної жінки пакистанського походження, що народилась в Данії. Її застрелив брат, 30-річний Ахтар Абас (Akhtar Abbas), 23 вересня 2005 року, через два дні після її одруження.

Ґазала вийшла заміж за 27-річного афганця Емала Хана (Emal Khan) всупереч бажанню свого батька. Її тітка, молодша сестра матері Ґазали, сказала молодому подружжю, що спробує примирити їх з її родиною. Вона запросила молодих прийти на вокзал Слаґелс (Slagelse). Ахтар, брат Ґазали, застрелив її перед вокзалом і поранив Емала Хана, який після замаху залишився живим.

В четвер данський суд присудив Ахтара Абаса до 16 років ув’язнення, його батька – 57-річного Ґулама Абаса – до довічного ув’язнення (яке у разі гарної поведінки може бути замінено на 16-річне ув’язнення). Тітка та двоє дядів отримали по 16 років. Решта членів родини і друзі, що допомагали “покарати” Ґазалу, отримали від 8 до 16 років ув’язнення. Два пакистанці, які не мають данського громадянства, будуть депортовані з Данії після відбуття терміну покарання.

Данський вирок є історичним не лише тому, що засуджено цілий клан, але насамперед тому, що голова родини, який замовив вбивство, отримав більш важке покарання, чим безпосередній вбивця. Родини часто використовують неповнолітніх членів для виконання “вбивств за честь”, тому що за західними законами неповнолітні отримують більш легке покарання.


Danes Sentence Entire Clan for Honour Killing
Filip van Laenen, “The Brussels Journal”, 02 липня 2006.

Переклав Володимир Щербина