А на місці стусової хати - відкрили меморіальну дошку. Донині - з усіх будівель збереглася тільки криниця: яку викопав батько Стуса. В шкільному музеї - кілька особистих речей поета: дві сорочки - і жакет, подаровані музею сином поета - Дмитром.

Встановлений пам'ятник - теж був свідком життя борця за незалежність: скульптору позував сам Василь Стус. Його - архітектор Борис Довгань - наприкінці 60-х - творив з поета просто як з людини цікавого типажу. Потім - пам'ятник зберігався у музеях - і в майстерні скульптора. І нареші потрапив туди, куди мав потрапити: на свою малу батьківщину - вважає дружина Стуса.

Загинув - один із найяскравіших українських поетів - у 1985-му: як політв"язень у тодішніх радянських таборах. 1+1