Щоправда, цей законопроект має ще затвердити нижня палата чеського парламенту. Однак він уже став причиною протестів з боку Комуністичної партії Чехії та Моравії. Це політичне об'єднання є прямим наступником компартії Чехословаччини і, на відміну від схожих партій у Центрально-Східній Європі, ніколи не відмовлялося від комунізму у своїй назві та ідеології. Нинішні чеські комуністи не відкидають ідей марксизму-ленінізму, критикують ринкову економіку та членство Чехії в НАТО і не мають наміру каятися за злочини комуністичного режиму, скоєні у 1948 -- 1989 роках.

За цю партію, за різними соціологічними опитуваннями, готові проголосувати у наступних парламентських виборах від 13 до 20% виборців. Чехія чи не єдина країна у Європі, де комуністи після війни прийшли до влади внаслідок свідомого вибору громадян під час відносно демократичних виборів. Однак інтервенція військ Варшавського пакту 1968 року радикально вилікувала чехів від їх проросійських та комуністичних симпатій.

Якщо законопроект сенату підтримає нижня палата парламенту, то комуністи будуть змушені змінити назву та програму своєї партії. Хоча нинішній соціал-демократичний прем'єр Чехії Їржі Пароубек вважає, що його партія не підтримає закону про заборону комуністичної ідеології. Соціал-демократи сподіваються, що за це комуністи підтримають їх у майбутньому парламенті.

Однак поки що соціологи віщують перемогу у парламентських виборах, які відбудуться наступного року, правим силам, зокрема Громадянській демократичній партії. Тож правий парламент зможе втілити в життя закон про заборону комуністичної ідеології.