Майже півмільйона українців у Німеччині отримують допомогу, а у сусідніх країнах йдуть працювати вдвічі частіше – BILD
Німецьке видання BILD повідомило, що 483 197 громадян України отримують допомогу (Bürgergeld). За розрахунками Шпрінгера, зроблених на основі даних Федерального агентства з праці, рівень зайнятості українських біженців становить лише 27,1% – значно нижче, ніж в інших європейських країнах.
Шпрінгер заявив: «Широко розрекламований “турбоборжим працевлаштування” федерального уряду провалився». Він вимагає більше не виплачувати українцям допомоги Bürgergeld та перевести їх на менші виплати відповідно до Закону про виплати прохачам притулку.
Для одиноких осіб стандартна виплата Bürgergeld у 2026 році становить 563 євро на місяць; витрати на житло та опалення оплачуються державою додатково. Витрати величезні: лише 2024 року Німеччина виплатила українським громадянам близько 6,3 мільярда євро базового забезпечення.
У лютому 2026 року в Німеччині загалом 325 498 працездатних українців мали роботу з обов'язковими внесками до системи соціального страхування, ще 51 856 було зайнято частково (так звана Minijob – «міні-робота»).
У Польщі працюють 78% українських біженців.
Погляд за кордон показує, наскільки низький рівень зайнятості українських біженців у Німеччині, зазначається у публікації. За статистикою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), 2024 року в Німеччині працювало 31% українців, у Польщі їх було 78%, у Литві – 72%, а у Великій Британії – 69%. У Чехії, Данії та Нідерландах цей показник також перевищував 60%.
Німецькі економісти вважають серйозною причиною проблеми нестачу стимулів. Простіше кажучи – працювати не досить вигідно. Крім того, за даними Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB), Німеччина сильніше за своїх сусідів дотримується принципу «спочатку мова»: багато біженців спершу відвідують мовні та інтеграційні курси й тому починають шукати роботу пізніше.
Ще одна проблема: більшість українських біженців – жінки, багато матерів. Догляд за дітьми ускладнює пошук роботи. Слабка ситуація на німецькому ринку праці та невелика кількість доступних робочих місць також заважають підняти рівень зайнятості. До цього додаються проблеми із визнанням українських дипломів, зазначає BILD.
Наші біженці в Німеччині, сидячі на виплатах німецької держави, найбільше топлять за "війну до перемоги" й кордони 1991 року. Маємо розуміти, що вони вже набридли німцям. Німецькі політики на п'ятому році війни будуть частіше говорити про гроші, про утримання українських біженців, які, якщо чесно, часто є не справжніми біженцями, що "втекли від війни" – багато хто скористався війною, щоб виїхати в Німеччину. Вони живуть своє прекрасне життя, постять фоточки своїх подорожей і скаржаться на свої дрібні проблеми та "бюрократичних німців". Але приїздять "у відпустку" в Україну зуби лікувати, зачіски та манікюр робити, їхні діти займаються онлайн з нашими репетиторами, бо німці "дорого беруть". І прірва між нами росте, ми живемо в паралельних світах і вже не розуміємо один одного.