Дуже цікава команда «Лельо, Лельо! Лема савахтані!», як приклад магічної форми здійснення тої чи іншої сідхи. Можливо щось подібне говорив Петро перед ходінням по воді, а сам Ісус перед миттєвим зціленням. Це зовсім не схоже на звичне нам Живе Слово, - йому ще розвиватись і розвиватись... .
Страшніше кривавих боїв у Маріуполі, гірше цілодобових бомбардувань «Азовсталі», жахливіше втрат побратимів може бути лише забуття та бездіяльність, заявив командир “Азову” Денис “Редіс” Прокопенко. “Відколи Маріупольський гарнізон, виконавши всі поставленні перед ним завдання, вийшов за наказом вищого військово-політичного керівництва країни у полон, минуло три роки. Саме стільки часу понад 800 військовослужбовців 12-ї бригади “Азов” знаходяться у російському полоні.”, – написав Прокопенко.
На мою думку, "Лельо, Лельо" – це було не звертання, а благословення, подібно до українського традиційного благословення "Боже, помагай!" перед важливою справою.
Можливо, деякі команди в боголюдському просторі подій починаються саме зі слів "Лельо, Лельо" – це запевнення, що команда здійснюється згідно з волею Небесного Батька.
Блискуча праця!
Це справжнє відкриття! Щоб так зібрати у логічну, довершену статтю по крихті розрізнені завуальовані факти потрібні і талант і везіння.
Років 30 тому в одній з медитацій мені показали мене ж у жіночому тілі в одному з попередніх втілень. Один раз обличчя жінки-керівника нашої групи парапсихології бачив зовсім не схожим на її обличчя у звичайному стані. І медитацію "обряд смерті" колись проводили вночі у Лісопарку Харкова. Потужна річ.
Відомий військовий журналіст Юрій Бутусов прокоментував допис комбата: "47-ма бригада виконує завдання на Курщині, і такі питання які поставив комбат Ширшин у фейсбуці, задають на цьому напрямку і деякі інші українські командири".
Страшніше кривавих боїв у Маріуполі, гірше цілодобових бомбардувань «Азовсталі», жахливіше втрат побратимів може бути лише забуття та бездіяльність, заявив командир “Азову” Денис “Редіс” Прокопенко. “Відколи Маріупольський гарнізон, виконавши всі поставленні перед ним завдання, вийшов за наказом вищого військово-політичного керівництва країни у полон, минуло три роки. Саме стільки часу понад 800 військовослужбовців 12-ї бригади “Азов” знаходяться у російському полоні.”, – написав Прокопенко.
На мою думку, "Лельо, Лельо" – це було не звертання, а благословення, подібно до українського традиційного благословення "Боже, помагай!" перед важливою справою.
Можливо, деякі команди в боголюдському просторі подій починаються саме зі слів "Лельо, Лельо" – це запевнення, що команда здійснюється згідно з волею Небесного Батька.
Тобто, виходить, що Ісус повідомив Батька: «я відновлюся сам»…?
До речі, слово "лема" (тільки, лише, лем) пов'язане зі словом "ліміт" (обмеження).
Якщо САМОвідновлення, то чому звертання до «Тата»?
[«Тату, Тату, тільки відновитися» (…). Це була команда на самовідновлення, тобто воскресіння].
Поки що є дві виразні ознаки готовності до палінгенезії: 1) глибоке зацікавлення ельфізмом, 2) прагнення творити новий світ.
Відомий військовий журналіст Юрій Бутусов прокоментував допис комбата: "47-ма бригада виконує завдання на Курщині, і такі питання які поставив комбат Ширшин у фейсбуці, задають на цьому напрямку і деякі інші українські командири".