ПОТЕНЦІЯ

Потенція розгойдує хрести

Між зірковидним полум’ям фіалки,

Голубить світлоокий взір русалки

Край гумору вселірної струни.

Свистить в розгоні вітер межи віт,

Розхитуючи абсолютну непокірність

Переконань про поділ і про рівність,

Про віддзеркалення невидимих воріт.

Несамовито ріже дуба світ

Замотеличений причиною сум’яття

І сновидінь людських тріщить багаття

Займаючи відрослий пустоцвіт.

Розвіює крило тіні димка

Бджолиний ніс збира нектар годаті,

І осідла грозу,   в веснянім платті

Співає радість, силу розгорта …

19.06.2017