Патрик для ірландців все одно, що князь Володимир для нас. Ірландський святий першим почав навертати до християнства місцевих язичників. Йому приписують ще одне диво – звільнення країни від змій. Тепер Патрик об’єднує й усіх ірландців, що живуть у еміграції і відзначають це свято протягом майже двох століть.

Дезмонд Рід, ірландець:
"Це той день, коли всі виходять на вулиці, щоб вшанувати Ірландію. П’ють, співають пісень і їдять особливу їжу. Бекон, спеціальну шинку, яйця, помідори, гриби і особливий вид кров’янки".

Невибагливе святкове меню ірландців доповнюється неймовірною кількістю міцних напоїв. Ірландці жартують: щоб гарно погуляти, треба встати раніше, обпитися пивом чи віскі, і впасти у хмільну сплячку на два дні.

Дезмонд Рід:
"День святого Патрика - офіційний вихідний, але ніхто не виходить на роботу і наступного дня. Бо всі добряче перебрали".

День святого Патрика завжди відзначали у переповнених з ранку до ночі пабах. Лише з 97-го в Дубліні почали проводити ще й яскраві вуличні гуляння.

Цікаво, що сама традиція карнавалів виникла зовсім не в Ірландії, а в Америці. Американські ірландці мають і власний погляд на свято. Цього дня у барах подають зелене пиво, в крамницях торгують зеленими бубликами, а в Чикаго фарбують воду в річці у зелений колір.