Про три етапи, які неминуче треба пройти,  розповідається у статті Три поверхи Великого Переходу: соціальний, національний, магічний 

Криза соціального руху

Донині в Україні існує соціальний рух, тобто рух за вищі зарплати, пенсії, пільги, дешеві візи, правосуддя тощо. Цього явно недостатньо для досягнення хоч якихось відчутних результатів. Головна причина – відсутність правильної мети. Нинішня Україна нагадує танк з засліпленою оптикою, який не бачить шляху, тому здійснює якість хаотичні рухи вперед–назад. Соціальний рух зайшов у глухий кут. Отже, саме час переходити до наступного – національного етапу.

– А хіба успіхи ВО «Свобода» не говорять про успіхи національного руху?

Аж ніяк! Український національний рух був заглушений і переспрямований ще на початку 90-х років. Те, що ми зараз маємо, це проекти «керованого націоналізму», тому вони є антинаціональними. Ну де ви таке бачили, щоб націоналісти закликали народ до втрати незалежності через входження у наднаціональний союз? І де таке було, щоб національний рух використовував не національні прапори, а прапори наднаціонального, а точніше – антинаціонального Євросоюзу?

– Але ж були синьо-жовті прапори?

Так, це прапори нинішнього режиму, тобто Януковича і його братії. Саме синьо-жовті прапори з додаванням партійно-регіональних використовуються на всіх провладних акціях. Символіка – це концентрований світогляд. Тому використання протестувальниками синьо-жовтих прапорів означає, що світоглядно вони ідентифікують себе з режимом.  

Image

Синій – це колір матерії, а також традиційний колір іудаїзму. Натомість жовто-сонячний – це колір божественного, арійського початку. Тому синьо-жовті прапори відверто означають домінування матеріального над божественним, іудейського над арійським; це символ перевертання природного порядку. Натомість національним і метафізичним прапором України є жовто-блакитний: сонячно-божественне вгорі, волого-матеріальне внизу.

– А як же Євроінтеграція? Хіба не гідна мета?

Звісно що ні, адже приєднання до багатшого сусіда за його стандартами означає тільки те, що сусід стане ще багатшим, а ти будеш у нього наймитом. Україні потрібен рух не на Захід, а вгору – до творення нової України. А для цього треба не входити в існуючі союзи, а творити свій Український Союз.

Отже, рух вгору! Це означає не тільки перехід до суттєво вищої енергетики, яку дає національний рух, а й піднесення у простір гармонійніших подій.     

Виходимо у простір НС!

Донині соціальний (в т. ч. псевдонаціональний) рух розгортався у Просторі боротьби, тут він і зупинився. Свіжий приклад: 1 грудня 00позиція оголосила про створення «Штабу національного спротиву». Тобто з самого початку розрахунок не на ініціативне творення нового (наприклад, проведення Установчих зборів чи Конституційного конгресу), а на те, що влада утискатиме цю опозицію, а вона мужньо чинитиме спротив.  

Проте у Просторі боротьби неможливо досягти перемоги, адже це  простір не перемоги, а вічної боротьби. Перемога досягається у вищому просторі подій – Просторі волі. Та щоб до нього потрапити, треба пройти через проміжний Простір пригод. Тому національний рух вистрибує з Простору боротьби і розвивається у Просторі пригод, швидко прямуючи у Простір волі.  

Це зовсім інші відчуття в порівнянні з Простором боротьби. Передусім тому, що у Просторі пригод немає прямого протистояння, адже хижаки і паразити залишилися внизу. Натомість тут цікаво, весело, з адреналіном і сюрпризами! Цей простір дуже мінливий і тут збувається не все, що планується, але тим цікавіше і несподіваніше.

Оскільки в цьому просторі менше перешкод, то все відбувається значно швидше. Головна перешкода внутрішня: обтяженість людини власними страхами, шкідливими звичками, розхлябаністю, безвідповідальністю, облудними стереотипами та іншим інформаційним сміттям.     

– Що зробити для того, щоб піднятися у Простір пригод?

Для того, щоб аеростат піднімався вгору, треба його наповнювати гелієм і скидати баласт.

По-перше, треба робити все, щоб учасники руху Національного Солідаризму ставали сильнішими, здоровішими, гармонійнішими. Людина, яка курить, п’є, матюкається і бреше, не може бути учасником НС-руху, адже вона не тільки підтримує своїми грошима паразитичну систему, а й добровільно знищує себе і подає поганий приклад молоді та дітям.  

По-друге, треба позбуватися паразитичних програм, запроваджених у свідомість людини для керування нею ззовні. Це найважче, але ми вже знаємо, як це робити. Є метод.

– То що робити для звільнення від паразитів свідомості?

Головне їх розпізнати, адже після їх викриття вони перетворюються на ніщо. Через це вони надзвичайно ретельно ховаються. Більше того, паразитування – це ціла наука і мистецтво, які розробляються більше двох тисяч років. Але й соціальна паразитологія теж не стоїть на місці, так що маємо гарні шанси для перемоги у внутрішній війні, тобто світоглядно-інформаційній війні у власних головах.

Image

Вгору просування – без краплі вагання!

Таким чином, рух НС починається з самоочищення і самовдосконалення його учасників, а також звільнення індивідуальної та суспільної свідомості він глибоко укоріненої брехні.

Учасникам, а особливо  лідерам НС, треба навчитися говорити правду згідно з євангельською настановою «Хай буде ваше слово: так — так; ні — ні. А що більше цього, те від диявола» (Матвій 5.33–34). Бо всі ці нинішні «народ нас не зрозуміє» і «давайте сьогодні збрешемо, а завтра все пояснимо» ведуть у пекло. Успіх НС ґрунтується на тому, щоб усе називати своїми справжніми іменами.

Тому перший етап розгортання Національного Солідаризму – інформаційно-просвітницька робота. Але це не те, про що ви подумали. Будьте готові до того, що у вашій свідомості відбудеться карколомне перевертання світоглядних основ життя – з голови на ноги. Так що «пристебніть ремені безпеки» – починаються пригоди!

Продовження: Простір реальності НС: методологія

Пісня «Банзай!» (ТНМК). Завантажити — 192 Кбіт/с — 4,56 Мб

Перемагає той, хто йде до кінця
Все, або нічого! Хто, якщо не я?
Перемога там, де тебе поки нема
Де сягають за край.
Банзай!

По-нашому — Хай Буде!