Ситуація, яка склалася в РФ, відома. Там через погані погодні умови зібрали лише мінімум врожаю, і керівництво сусідньої країни не забарилася із жорсткими заходами, щоб врятувати внутрішній ринок від значного подорожчання хліба. Але для чого такі ж кроки робити Україні, у якої зерна, як би не склалася ситуація надалі, буде зі значним надлишком?

„Фахівці”, тобто, даруйте, „професіонали” від теперішньої влади за кожної нагоди виступити перед телекамерами, намагаються надати собі якомога більш солідного вигляду та постійно натякають, що експорт зерна – це настільки складна справа, що у загальних рисах її ані журналісти, ані, тим більше, широка аудиторія навряд чи зрозуміють. Відтак, з їх „професійних” уст звучить, як правило така собі абракадабра, з якої взагалі незрозуміло, чи буде дорожчати хліб в Україні, чи дозволять нарешті трейдерам вільно експортувати зерно (ніби нам уже прихід іноземної валюти до держави не потрібен!), зрештою, чи не пропаде, тобто – не зігниє те зерно, яке застрягло на митницях та Укрзалізниці у той момент, коли, як кажуть урядовці, зерна вдається зібрати менше.

Склавши докупи коментарі різних представників отієї „професійної” влади, зроблені за останні тиждень-два, мимоволі доходиш до висновку, що насправді нічого вони не збираються пояснювати українській громадськості. Їх вислови надто нагадують розмови невмілого брехуна, котрий вчора сказав одну неправду, сьогодні забув, що казав вчора, а відтак – бреше щось інше, сподіваючись, що ніхто навколо так само не пам’ятає, що він казав напередодні. Якщо ж припустити, що „професіонали” мають на меті лише задурити голову громадянам, то чого ж вони насправді домагаються? Дозволимо собі нахабство припустити, що своєю поведінкою на зерновому ринку українська влада хоче досягнути одразу кілька результатів:

1. Не дозволивши приватному бізнесу експортувати зерно, знищити репутацію трейдерів за кордоном, а вже на наступний сезон перебрати цей бізнес, наприклад, під дах держави, тобто – під контроль Януковича.

2. Послухатися Росію, яка через малий врожай у себе зацікавлена у високих цінах на світовому ринку, які мотивуються припиненням експорту з України і, мабуть, Казахстану. У цьому разі РФ продасть невелику кількість свого низькоякісного збіжжя значно дорожче.

3. Коли сезон закупівель мине, а українські трейдери не зможуть через заборони продати свій товар, викупити зерно дешево у державну власність і так само дешево продати „братам”-росіянам. При цьому, зважаючи на величезну корумпованість українських чиновників, владний апарат зможе отримати чималі відкати.

На нашу думку, якби завдання були іншими, наприклад, забезпечити потреби українського ринку у збіжжі, можна було би це зробити значно простішим шляхом. Наприклад, після відповідної постанови уряду одразу викупити у виробників і трейдерів необхідну кількість зерна, а не невмотивовано затримувати товар у дорозі, не говорити про квотування і тим більше – про імовірну заборону експорту з України (про це вже не раз повідомляли російські ЗМІ).

Натомість ми бачимо повну невідповідність цифр та прогнозів у різних офіційних заявах, що лише утверджує нас у думці, що влада хоче лише дурити голову громадянам, каламутити воду, де, як відомо, „рибка краще ловиться”. Судіть самі:

Президент Янукович заявляє, що дефіциту хліба не буде, але хліб, мабуть, таки подорожчає. Він говорить, що з очікуваного обсягу врожаю зернових у 40 млн. т, близько 17 млн. т – продовольча пшениця. І хоч поки що держава закупила менше 2,5 млн. т, середня річна потреба у продовольчій пшениці становить приблизно 6 млн. т. Отже, за словами Президента України, очікується надлишок приблизно у 11 млн. т продовольчої пшениці. Звідки тоді розмови про неврожай, дефіцит, чому обмежують експорт?

Читати далі