І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними
Євангеліє від Івана 8:32

Одного разу я спробував розробити менеджер пакетів для Linux, яким би можна було поставити цілий вузькоспеціалізований програмний комплекс, наприклад, набір програм для офісної роботи, кількома кліками мишки, таким чином, щоб їх могла встановити навіть людина, яка майже не розбирається в особливостях встановлення програм, та і взагалі у комп’ютерах. Проте, зразу ж постало питання: які програми це будуть? Існує досить багато програм, які можуть виконувати одну й ту ж функцію. Наприклад, для Unix-подібних систем (до яких належить і Linux) існує 3 варіанти популярних офісних пакетів, 4 варіанти графічних робочих середовищ, біля пів десятка програм для читання PDF документів... Перша думка, яка з’явилася, а нехай користувач сам вибирає собі з кількох аналогів програму, яка для нього буде зручніша. Проте, є одне АЛЕ. Як може вибирати людина, яка не знає, нічого про ті речі, які вона вибирає? Ніяк. Навіть керуючись благими намірами ми все-одно повинні нав’язувати людині свою думку, якщо людина не здатна мати власну. А це - вже форма рабства.

Саме цікаве те, що такі поняття виходять далеко за межі інформаційних технологій, комп’ютерів і тому подібного. Якщо ми не знаємо, якщо ми не розуміємо, якщо ми не цікавимось - ми не здатні самостійно вибирати, ми не здатні самостійно оцінювати, ми не здатні самостійно думати. Навіть, не бажаючи того, повинні бути ті, хто буе думати за нас, що нам треба робити, що вибирати, як, з рештою, жити. А це вже визначення рабства. Не маючи власної думки, не аналізуючи ситуацію, ми купуємо їжу, яку нам продають, вдягаємося у те, що вдягаються всі, ставимо "галочки" на виборах там, де ставлять усі, або де нас попросили...

Отже, привідкриємо, якщо не істину, то, хоча б, трохи упереджену правду, в даному разі, про графічні інтерфейси Linux. Тут, як і в усьому вільному програмному забезпеченні, працює філософія, яка спонукає користувача не просто користуватися, а вибирати, мати свою думку, СВОЇ смаки та уподобання. А це вже потребує деяких знань про те, чим ти будеш користуватися. З усього вищесказаного, неважко здогадатися, що, на відміну від закритих операційних систем, де вам часто навіть пропонують вибрати одну програму з однієї, а, простіше кажучи, нав’язують свою думку щодо того, чим вам користуватися, зазвичай, досить важко налаштувати щось нестандартно, у Linux така свобода вибору є. Тут є два повноцінних графічних робочих середовища з власними віконними менеджерами і повноцінним набором програм, які, до того ж, вільно можуть запускатися не у "рідному" середовищі, до якого вони належать, кілька не зовсім повноцінних робочих середовищ і з десяток віконних менеджерів. Крім того, ну зовсім вередливі написати власний, скажімо, віконний менеджер, або й переписати існуючий, за власними вподобаннями. Тут це законно ;-)

Мабуть одним з найбільших плюсів, так як і одним з найбільших мінусів Linux є те, що найпопулярніший пакет програм для реалізації графіки у ньому реалізовує клієнт-серверну філософію. Тобто, існує сервер, який реалізовує вивід графіки на монітор, чи якийсь інший пристрій, а віконні менеджери являються його клієнтами. Плюси такого підходу у відносній простоті написання віконних менеджерів і можливість використання такої конструкції по мережі, коли графічний сервер знаходиться на одній машині, а клієнт - на іншій. Таку схему часто використовують, при підключенні кількох старих машин (рівня Pentium I pentium II), на яких уже не можна встановити повноцінне робоче середовище, до однієї потужної, на якій, власне і знаходиться графічний сервер. Така схема може дуже сильно зекономити гроші на "залізо", наприклад у невеликому офісі. Але це вже зовсім інша історія :-) .

Мінуси такого підключення полягають у швидкості роботи. Само собою, що система клієнт-сервер працює повільніше, ніж "монолітна". Крім того, всі можливості X-сервера далеко не завжди використовуються клієнтом "по-повній", хоча й завантажуються у пам’ять. За універсальність завжди доводиться платити ступенем оптимізації. Але це теж трохи інша історія, ніж та, про яку буде йтися далі.

Робочий стіл

Тепер трохи про те, що власне таке "графічне робоче середовище". Це віконний менеджер, завдяки якому ви маєте можливість відкривати, накривати згортати, розгортати, міняти розмір і перетягувати вікна; набір утиліт для налаштування системи та набір програм для роботи, як то текстові редактори, файлові менеджери, архіватори, аудіо та відеопрогравачі, програми для роботи з камерами та сканерами, перегляд зображень, та різного роду документів, а іноді, навіть, офісні пакети та пакети для напівпрофесійного редагування графіки, відео та звуку. Все це взаємопов’язане і взаємопов’язано і працює спільно (не одночасно), забезпечуючи зручне середовище для роботи, дозволяючи проводити більшість операцій кількома кліками мишки. Обов’язково, також, слід сказати, що програми, які являються частиною одного робочого середовища, можуть вільно запускатися у іншому, за наявності необхідних бібліотек. При чому, сумісність настільки велика, що можна запускати навіть "чужі" віконні менеджери у будь-якому середовищі (так, віконний менеджер, який забезпечує пітримку 3D ефектів Compiz Fusion однаково добре працює як у KDE так і у GNOME. і робить ваш робочий стіл чимось напівфантастичним однаково добре в обох робочих середовищах)

KDE

Одним з найпотужніших і найпопулярніших робочих середовищ для Linux є K Desktop Environment, або просто KDE. Його поточна версія (4.1) значно обганяє за кількістю ефектів Windows Vista, а разом з віконним менеджером Compiz Fusion лишає її далеко позаду. Це, як і майже все у Linux, вільне робоче середовище, яке можна, навіть дописувати самостійно. Для цього у комплекті з ним постачається середовище для розробки на різних мовах програмування (від C++ до Perl і Python). KDE базується на бібліотеці Qt (теж вільній), основним розробником якої насьогодні є компанія Nokia (раніше розробкою Qt займалася Trolltech) На даний момент існують наступні реалізації Qt:

* Qt/X11 — для X Window System (Unix / Linux)
* Qt/Mac — для Mac OS X
* Qt/Windows — для Microsoft Windows
* Qt/Embedded — для вбудовуваних платформ (PDA, смартфонів...)

тобто, практично нічого не міняючи в коді KDE можна перенести і на Windows і на MacOS X, і, навіть, якщо потягне ;-) - на КПК та смартфони KDE має зручний графічний Windows-подібний, якщо так можна висловитись, інтерфейс, проте можливості налаштування інтерфейсу проcто вражають не тільки у відносному, а і в абсолютному сенсі. Особисто мені вдавалося зробити з нього систему, яку можна було відрізнити від Windows XP хвилин через 10-15 роботи в ньому. Такий же фокус був пророблений для Windows 98 і MacOS. Проте, сам я використовував налаштування, які робили KDE не схожим на всі відомі віконні менеджери і робочі середовища.

Як повноцінне робоче середовище KDE включає в себе:

* Повноцінний Центр Керування середовищем та системою(частково) kcontrol
* Емулятор терміналу: konsole
* Текстові редактори: kate, kedit
* Програми для перегляду зображень: kuickshow, kview
* Програма для перегляду PDF документів: kpdf
* Програма для прослуховування музики noatun amarok (опціонально)
* Програма для перегляду відео: noatun
* Програма для роботи зі сканерами: kooka
* Програма для редагування відео: Kino
* IM/ICQ/jabber/GTalk/IRC/ціла купа протоколів: kopete
* Файлові менеджери konqueror(KDE3.x), Donphin(KDE4.x), krusader(двопанельний, опціонально)
* Офісний пакет: KOffice (опціонально)
* E-Mail клієнт: KMail
* Web браузер Konqueror
* Віконний менеджер: kwin
* Програма для роботи з архівами: ark
* Програми для освіти, наукові, для розробки, і т.д і т.п.
* Ціла купа іграшок :-)

Все вищезазначене можна встановлювати, або не встановлювати, що робить налаштування KDE ще більш гнучким.
Також, KDE у своєму складі має набір віджетів та програму для керування ними - superkaramba (трохи нагадує віджети MacOSX та гаджети
Windows Vista)

PS KDE-4 - було найшвидше повністю перекладене українською мовою.

GNOME

GNOME (GNU Network Object Model Environment - мережне об’єктне середовище GNU) з самого початку задумувалось, як вільне робоче середовище. Він також базується на власній бібліотеці виводу графіки - GTK+, яка, як і її аналог Qt, є кросплатформенною, і початково була написана для редактора графіки GIMP, який пізніше став частиною GNOME. На противагу KDE, яке спочатку було закритим, GNOME завжди був "ідеологічно правильним" вільним робочим середовищем, і являється частиною ширшого проекту GNU. Це робоче середовище орієнтується на створення повністю вільного середовища, доступного всім користувачам незалежно від рівня технічних навичок, фізичних обмежень й мови. У межах GNOME розробляються як власні додатки для кінцевих користувачів, так і набір інструментів для створення нових додатків, які тісно інтегруються в робоче середовище. GNOME складається з набагато більшої кількості пакетів, ніж KDE (біля 100 проти 10-15 для встановлення повноцінного середовища), що робить ручне встановлення GNOME важчим, ніж KDE, проте, більш гнучким і з більшими можливостями налаштування та оптимізації при встановленні. Крім того, такий підхід набагато зручніший, якщо ви користуєтесь не всім робочим середовищем, а тільки окремими пакетами (як то GIMP). GNOME побудований на багатьох відкритих проектах, як то GTK+, GConf, LibXML, GNOME VFS та інших. Додатки до GNOME пишуться на багатьох мовах програмування C++ (gtkmm), C# (Gtk#), Java (Java-GNOME), Python (PyGTK), Perl (gtk2-perl) тощо, хоча сам GNOME написаний на мові Сі.

Щодо гнучкості у налаштуваннях інтерфейсу, то GNOME мало чим поступається KDE. Хоча, варто сказати, що він має інтерфейс, який не схожий практично ні на що, і на самому початку роботи здається незручним, проте, через кілька днів, коли звикаєш до нового, виявляється набагато зручнішим, ніж "класичний", який звичніше бачити на KDE та Windows із кнопочкою "Пуск", панелькою задач та треєм знизу. Так само, як і KDE, GNOME має великий набір аплетів, які дозволяють виводити на панелі майже все, від годинника до звітів про погоду і курси валют.

Якщо коротко оглянути набір програм для GNOME, то отримаємо наступне:

* Повноцінний Центр Керування середовищем та системою(частково) gnome-control-center
* Емулятор терміналу: gnome-terminal
* Текстові редактори: gedit
* Програми для перегляду зображень: eog, gqview, gthumb
* Програма для перегляду PDF та PS(postscript) документів: gpdf, ghostscript
* Програма для прослуховування музики: rhythmbox
* Програма для перегляду відео: totem
* Програма для редагування графіки: The GIMP
* IM/ICQ/jabber/GTalk/IRC/ціла купа протоколів: pidgin (раніше - gaim)
* Файлові менеджери nautilus, gnome-commander(двопанельний)
* Офісний пакет: Gnome Office (abiword, gnumeric, gnome-db, dia, inscape, planner)
* І, звичайно ж, такі "монстри", як Mozilla Firefox і Mozilla Thunderbird, які, мубуть, можна буде, навіть, не представляти ;-)
* А також Web-браузер та E-Mail клієнт "в одному флаконі" - проект SeaMonkey
* Програми для освіти, наукові, для розробки, і т.д і т.п.
* Теж ціла купа іграшок :-)

Мабуть, зайвим буде казати про те, що обидва робочі середовища дозволяють такі "дрібниці", як зміна шпалер, розкладок клавіатури, тем оформлення вікон і ще купи корисних дрібничок, які роблять роботу за комп’ютером набагато приємнішою.

...далі буде...

---

В тему:

ЧайNIX

Чи є ще щось крім Windows?

Поки мізки відпочивають

Чи прийме Ющенко "троянського коня" від Microsoft?

Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи

Мова, одяг, Лінукс