Тим паче, колектив видання маніфестує індивідуально вироблену "мовну політику". На перший погляд, дивна річ: телеканал СТБ першим серед загальнонаціональних ТВ-компаній виробляє власне для себе цю "мовну політику", що вливається через екрани телебачення до мільйонів голів і сердець українців і неукраїнців. А насправді і глибше - це демонстрація світоглядного і культурно-політичного вибору на користь правди та української системи у радянській версії української недомови. Це чимале ментально-суспільне досягнення у час аморальних конформізмів і компромісів у всьому. Мова найперше є тим усім - поза нею тиша і безчасся. На щастя, таку політику, попри офіційний радянський правопис і бездіяльність у цьому, чи точніше антиукраїнську діяльність більшости урядів, ухвалило для себе вже не одне видавництво чи видання в Україні (наприклад, журнали "Критика" і "Ї", газета "Аудиторія", видавництво "Свічадо", "Літопис" та ин.), одначе в етері така першість - це суттєве нарощення м'язів опозиційної мови.

Мабуть, цей проєкт не відбувся б без участи Інституту української мови НАН України, а зокрема Орисі Демської-Кульчицької та волі на це головного редактора інформаційно-аналітичного мовлення телеканалу СТБ Юрія Горбаня та инших шанованих людей. Так виник дуже результативний симбіоз теорії мови та її практики, духовно-культурної природи мови з її прагматично-комунікативним утіленням.

Ірина Фаріон,
член Політради ВО "Свобода"