Вивчивши знайдені у некрополі останки древніх людей, учені змогли відтворити вигляд русичів, які жили у XII–XIII століттях на території сучасного Північного Заходу Росії.

«Колишні уявлення про те, що російський Північний Захід у домонгольську епоху був заселений людьми з високими вилицями і пласким носом, не підтвердилися. Наші далекі предки були високорослими і мускулистими, у них були вольові обличчя із розвиненим надбрів'ям і різко виступаючим носом – словом, вони були красивими людьми», – говорить начальник Новгородської архітектурно-археологічної експедиції антрополог Денис Пежемський.

За словами Пежемського, на рубежі XIII–XIV століть, у часи татаро-монгольського ярма, північно-західний антропологічний тип став поступово змінюватися: люди «втрачали» у зрості, форма обличчя і носа ставала «ширшою».

Новгородська архітектурно-археологічна експедиція протягом останніх років проводить під Великим Новгородом дослідження території Благовіщенського монастиря, заснованого 1170 року. 2003 року в храмі Благовіщення на Мячині, побудованому 1179 року, археологи виявили некрополь із кількома десятками древніх поховань, які відносять до домонгольського і монгольського періодів історії Русі. По одній з версій експертів, тут були поховані представники відомих боярських родів, які проживали в Древньому Новгороді у XII–XIV століттях на території так званого Людина кінця. За іншою версією, у некрополі були поховані новгородські церковні ієрархи того ж часу.

За матеріалами РІА Новости