Ганна Гопко та Олена Семеняка обговорили роль України як військового форпосту Європи в умовах краху старого світового порядку та загрози Третьої світової війни. Вони також проаналізували зростання впливу праворадикальних і консервативних сил у країнах ЄС, підкреслюючи небезпеку використання цих настроїв Кремлем для дезінтеграції Заходу.

Росія, за усередненою оцінкою, отримала 2025 року 157 млрд доларів доходів за статтею «експорт нафти та нафтопродуктів». Воєнні видатки, знов-таки за усередненою оцінкою, становили 160 млрд доларів.

В аналітичному звіті «Цирконій подвійного призначення: оцінка російського виробництва, сировинної бази та ефективності міжнародних обмежувальних заходів щодо торгівлі металом» йдеться про стратегічне значення цього металу, а також його застосування Росією у військово-промисловому комплексі, атомній енергетиці, металургії, забезпеченні атомного флоту та інших сферах.

Поширений наратив у ЗМІ малює політику Дональда Трампа як катастрофу для європейської безпеки. Проте, як зазначає політичний експерт Валерій Клочок, його останні дії розкривають зовсім іншу стратегію – високу геополітичну гру, де кінцева мета є прямою протилежністю видимому хаосу. Аналітик пропонує три ключові висновки, які йдуть усупереч із загальноприйнятою думкою.

Британський публіцист і старший співробітник Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас написав про провал західної стратегії щодо України. На шпальтах The Times він фактично вибачається від імені Заходу і без евфемізмів визнає: західні лідери злякалися ядерного шантажу Путіна, втомилися від довгої війни і перетворили підтримку України на короткочасний модний тренд, що наразі втратив популярність.

Остання пропозиція так званого мирного плану має на меті стримати майбутню агресію Росії. Однак Росія не бере участі в переговорах і не виявляє бажання домовлятися.

Голова Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) високо оцінив роль України в забезпеченні безпеки Європи на тлі агресивних намірів Росії. Поки війна в Україні триває, Європа знаходиться у безпеці. Коли українці складуть зброю, у агресора буде час на перегрупування, а наступна його ціль – НАТО.

Мобілізовані описують мобілізацію як соціальну смерть, як закінчення свого життя. Система мала б бути змінена ще з 2014 року. Те, що хлопці 18-22 років масово виїхали і продовжують виїжджати з України, як тільки з'явилася така можливість, говорить про величезну недовіру до системи. Демографічна ситуація в Україні наразі є критичною, місцями навіть катастрофічною, але не фатальною. Ми повинні змінити систему державного управління.

Американські чиновники звикли розглядати європейські проблеми з погляду недостатніх військових витрат та економічної стагнації. У цьому є частка правди, але справжні проблеми Європи є набагато глибшими.

У багатьох країнах Європейського Союзу продукти харчування оподатковуються за зниженими ставками ПДВ (податок на додану вартість): 4% в Італії, 5% у Польщі, 5,5% у Франції, 6% у Бельгії, 7% у Німеччині. Це – поширена практика, яка повністю відповідає законодавству ЄС і робить базові продукти доступнішими для людей.

"Я не хотів би, щоб гроші італійських робітників і пенсіонерів використовувалися для підживлення подальшої корупції", – заявив Сальвіні, апелюючи до нещодавнього корупційного скандалу з розкраданням коштів в енергетиці.

Європейські компанії Airbus, Leonardo та Thales об’єдналися для створення конкурента американській SpaceX. Ці три корпорації утворять спільне підприємство, що має на меті зміцнити стратегічну автономію Європи в космічній галузі.

Нові санкції США будуть катастрофічними для російського «Лукойлу» на всьому континенті, попереджає колишній керівник компанії. Теоретично вони загрожують змусити «Лукойл» та «Роснефть» продати свої активи та припинити постачання нафти до Європи через нафтопроводи.

Під час нещодавнього візиту Володимира Зеленського до США українською делегацією було запропоновано використати можливості української енергетичної інфраструктури для витіснення росіян з ринку Європи американськими постачальниками.

Ідея, яка неофіційно обговорюється між країнами ЄС і Єврокомісією, полягає в тому, що прийняття нових країн без права вето, принаймні на початку їх членства, дозволило б їм приєднатися на більш гнучких умовах, не вимагаючи перегляду основних договорів ЄС, що, на думку декількох європейських держав, є неможливим.