Архівні документи свідчать, що на 1927 рік Розвідупр РСЧА запланував «перешкоджати вирішенню польсько-німецьких спірних питань», «перешкоджати укладенню польсько-балтійського союзу» та «сприяти загостренню відносин між Японією та США».

Коли 17 вересня 1939 року СРСР напав на Польську республіку, почалося планомірне винищення поляків. Цей злочин досі не набув належного покарання.

Наші політики роблять велику помилку, недооцінюючи роль польської меншини у двосторонній політиці. Потрібно не підкреслювати відмінності цих людей, а розробити програму, яка зміцнить їхню позицію у своєму оточенні, утримати в Україні молодих думаючих європейців, які зможуть створити громадянське суспільство, а з часом - вплинути на політику і надати стратегічному партнерству реальну форму.

Прагнучи спровокувати конфлікт між Польщею і Україною, Росія вдається до інформаційно-психологічних операцій, влаштовуючи, наприклад, провокації, які впливають на емоційну сферу і викликають очікувані реакції. Останнім часом такою конфліктною зоною стали меморіальні об'єкти.

В операціях, покликаних вплинути на польську громадськість, все частіше використовуються інструменти, якими традиційно користуються кіберзлочинці. Механізмом з великим руйнівним потенціалом, який може послужити для поширення фальшивої інформації, виступає ботнет - мережа зламаних пристроїв, які називають іноді «комп'ютери-зомбі».

Предметом інтересу так званих інтернет-тролів стали практично всі сфери польсько-українських відносин. Легко помітити, що в центрі уваги опинилися історичні питання.

Росія намагається довести, що Київ повинен підкоритися Москві, інакше йому загрожує хаос, оскільки демократизація і прозахідний курс - це пусті мрії.

Керівники Франції і Польщі обмінялися гострими словами через небажання Варшави погодитися на реформу ринку праці в Європейському союзі, що може унеможливити полякам працювати в заможних країнах ЄС, при цьому платячи низькі, порівняно з тими країнами, податки і соціальні внески вдома в Польщі.

Поділ Європи на Західну і Східну ніколи не був географічним, але завжди тільки політичним. Польща представляє все центрально-європейське посткомуністичне співтовариство. Сьогодні воно називається "Вишеградською четвіркою", а завтра воно може трансформуватися в проект "Тримор'я", що включає в себе 12, а то і 13 держав регіону.

Будучи на передньому краї, маємо багато переваг порівняно з Європою, яка Росії боїться. А ми не боїмося. Саме тому, що це великою мірою нашими предками і створена імперія, і ними до певної міри колонізовані території. Ми знаємо, чим вона дихає і чого вона варта без нас. Енергії і внутрішнього спротиву у нас достатньо, щоб Європа могла сьогодні в нас повчитися і дивитися на нас як на реальну силу.

Новий дизайн документу присвятять сторіччю незалежності країни у 2018 році.

Дональд Трамп зустрівся з лідерами центральноєвропейської ініціативи "Трьох морів". Білий дім пояснив, що участь Трампа у саміті країн Міжмор'я забезпечить платформу для демонстрації сильних зв'язків з Центральною Європою. Без України цей проект є неповноцінним.

Саме Східна Європа тепер уособлює Захід і такі класичні європейські цінності, як свобода, нація, християнство, сім'я.

Президент США Дональд Трамп здійснює другу поїздку до Європи і розпочинає її з Варшави, де 6 липня зустрінеться з лідерами 12 країн, що розташовані між трьома морями: Балтійським, Чорним та Адріатичним. Започаткована менше ніж рік тому «Ініціатива трьох морів» (співдружність Міжмор'я) уже посідає серйозне місце в американському баченні майбутнього Центральної та Східної Європи. На варшавському саміті домінуватимуть дві теми: безпека та енергоносії. Президент Трамп, відвідуючи Варшаву раніше від Берліна, Парижа чи Лондона, сигналізує, що Польща піднімається на рівень регіональної потуги й отримує статус одного з найбільших союзників США в Європі.

Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання та питання прав меншин. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в інтерв’ю виданню wPolityce.