Стаття стара, але важлива для розуміння того, що таке "русскій мір", і як він прийшов до України. Все було продумано і сплановано. Він не взявся незвідки!

Сказати, що український парламентаризм перебуває у глибокій кризі - це не сказати нічого нового. Уточнити, що він украй занепав - зайвий раз озвучити добре відомий трюїзм.

Перший Президент Незалежної України Леонід Макарович Кравчук незадоволений теперішньою ситуацією в Україні. Попри те, що він сам колись уособлював «ненависну владу», і навіть мав відношення до одіозного СДПУ(о), дії свого наступника Віктора Федоровича Януковича, а ще більше – його підлеглих та послідовників, Кравчук критикує якнайгостріше. Про це ми мали змогу довідатися під час презентації книги Л.Кравчука «Одна Україна, єдиний народ» на форумі видавців у Львові.

За роки Незалежності, які, на жаль, досі так і не призвели до справжнього народовладдя у державі, українці, здається, вже звикли до хитромудрих схем фальсифікацій їх волевиявлення. Те, що фальшування відбуватимуться, вже ні в кого не викликає жодного сумніву. Адже подібних фактів було чимало у нашій новій історії. І саме вони стали однією з основних причин помаранчевої революції 2004-2005-х років.

На так званих західних цінностях в Україні можна ставити хрест. Принаймні два десятиліття, прожиті без суттєвих реформ, які не принесли жодного реального поліпшення для звичайного люду, зробили своє. Навіть у західних областях України, впритул наближених до кордонів ЄС, ліберальні ідеї, за якими живе Європа та Сполучені Штати вже не користуються особливою популярністю. Чи означає це, що суспільство, створивши за час суцільних розчарувань свою масову ідеологію, фактично, само відсторонюється від євроінтеграції? Якщо так, то не зважаючи на те, якою в Україні буде центральна та місцева влада, ані зараз, ані у найближчому майбутньому воно не буде готове жити в єдиній родині Євросоюзу…

З ініціативи Львівської крайової організації Української республіканської партії 12-го вересня у центрі Львова біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулося народне віче під гаслом: «Лиш боротись – значить жить!».

Гадаю ні в кого з нас немає жодного сумніву – чинна в Україні влада є злочинною! Ця влада перетворює нас на голодних жебраків,постійно брешучи про «зростання доходів населення», «покращення життя вже сьогодні» та «україну для людей».

Те, що сьогодні здається поразкою демократичного проекту України, стане тим необхідним випробуванням, яке зміцнить, загартує й мобілізує енергію нації до невідворотного й незворотного етапу державотворення.

Люди, будьте пильними!!! До влади в Україні прийшли нацисти. Щоправда, вони ще не ставлять пам’ятників Гітлеру, а лише Сталіну і один з міністрів їх уряду, наслідуючи Геббельса, відверто ще не заявляє, що українці є „неповноцінною расою”, яку, не вагаючись, треба знищити, а, поки що, з перекошеним від ненависті обличчям тільки завуальовано булькоче щось на кшталт того, що вони „щойно навчилися мити руки”. Усе свідчить про те, що новітні фашисти тепер роблять ставку не на фізичне знищення українців, як це було в ХХ ст. під час сталінських голодоморів та в ході ІІ світової війни, коли було замордовано 30 млн. чоловік, а на більш прихований від стороннього ока лінгвоцид, що, в кінцевому результаті, як і під час геноциду, так само веде до занепаду і зникнення цілої нації.

Львів входить до переліку найбільших міст в Україні. Проте, умови життя тут не набагато кращі, ніж у будь-якому провінційному містечку. Середня заробітна платня низька, умови для ведення бізнесу, якщо ви не маєте зв’язків у так званих коридорах влади, м’яко кажучи, ніякі. Утім, міський голова Андрій Садовий останнім часом почав перейматися саме проблемою розвитку підприємництва у Львові. І це варто було би зарахувати як великий плюс, якби такі дії мера не відбувалися безпосередньо напередодні місцевих виборів.

Нагадаємо, що 3 вересня Центральна виборча комісія оголосила про початок виборчої кампанії 11 вересня. Дане оголошення було здійснено відповідно до Постанови Верховної Ради "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 р. (31 жовтня 2010)" та Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

8-го вересня відбудеться чергова сесія Львівської обласної ради. Останнім, 50-м за ліком порядку денного питанням виноситься на розгляд «Звернення до громадськості щодо порушення національних прав українців в Україні», автором якого є депутат Львівської облради, заступник голови Української Республіканської партії Ростислав Новоженець.

Українська влада вкотре за багатовікову історію держави намагається стати на ті ж самі граблі. Не особливо замислюючись, якими можуть бути наслідки, вона робить цивілізаційний вибір, що ставить під загрозу саме існування незалежної країни. Так було уже не раз. Понад тисячу років тому київські князі вирішили притулитися до Візантії, яка незабаром зазнала краху. Богдан Хмельницький усередині 17-го століття уклав договір з Росією. В результаті – Україна більш ніж на триста років потрапила до московського рабства. З німцями, яким було байдуже до України та які „з успіхом” програли дві світові війни, у 20-му столітті намагалися дружити Скоропадський та Стецько. Україну й тоді двічі оголошували незалежною державою. Та чи надовго?

Бодай, в день народження України, в День Незалежності. Чому не чують? І чи почують взагалі і коли? Маємо дати відповідь на ці питання уже сьогодні, в перші дні після святкування, а не через рік, бо часу на порятунок України залишилося обмаль. Як прогнозують вчені, якихось 40 років.

Мене нудить, коли я чую від високопоставлених представників влади заяви про те, що у котромусь із численних подорожчань чи дефіцитів, які виникають раптово, винні якісь там спекулянти. Від таких заяв аж смердить совковою ментальністю. Насправді вони є неприродною сумішшю відвертої брехні, котрою постійно годують громадськість, та не здатності чиновників сприймати правила ринкової економіки, за якими має жити сучасне суспільство.