Наші владоможці мислять і діють як економісти і бізнесмени. Вони не спроможні протистояти військовій агресії. Зараз потрібні політики і державні діячі. В Україні борються 4 основні геополітичні проекти: російський (слабка, залежна від Москви Україна), радянський (завоювання і придушення всього українського), європейський ("ми дамо красти всім"), націоналістичний (самостійна Україна за зразками 20 ст.).

Не розуміючи глибинних соціальних причин, які повернули їм владу, нинішні керівники розглядають її як бонус за вкладення зусиль під час Зимового повстання. Вони ще не остаточно позбулися намірів використовувати владу з тією метою, задля якої йшли в політику – задля красивого життя, що його може забезпечити лише корупція. Не вийде. Бо в суспільства формуються нові запити на якість та змісти політики.

В Україні загострилися всі проблеми, які колись існували: і розколи мовні і національні, і внутрішня зрада, зовнішня агресія, пасивність населення. Все буде вилікувано ... У цьому не тільки ми зацікавлені, тож отримаємо зовнішню підтримку в трансформації країни ... Нікому не цікава 46-ти мільйонна країна в центрі Європи з неконтрольованими процесами.

Легендарний радянський дисидент передрікає швидке падіння російського режиму. Володимир Буковський сумнівається у відторгненні Криму і перемозі Путіна в Україні Про це він заявив в інтерв'ю Polskie Radio

Учасників «Маршу Миру» збирали через соціальні мережі. На акцію прийшли щонайменше 50 тисяч людей, вона розтяглась від Пушкінської площі, Страсному бульвару і аж до площі Академіка Сахарова. Маршрут - традиційний для російських опозиціонерів з часу антиурядових протестів на Болотній набережній. Поліція теж традиційно нараховувує мітингувальників у кілька разів менше - офіційно їх лише 3,5 тисячі.

5 березня в Парижі під час зустрічі держсекретаря США Джона Керрі і російського міністра іноземних справ Сергія Лаврова Росія висунула три вимоги припинення війни: перенесення дати президентських виборів, невступ України в НАТО і непідписання угоди про Асоціацію з ЄС у чинній редакції – повідомив 14 березня сайт theinsider.ua

Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко в ефірі «Радіо-Ера» висловив свою думку з приводу того, скільки коштуватиме приєднання Криму до Росії і як може змінитись сонячний півострів. Крім російського бізнесу, там жодних грошей не буде. В Криму немає великих підприємств, ніхто не буде будувати нові підприємства, тому що поки що нема сенсу з логістичної точки зору.

Економічні наслідки повного торгового ембарго для сучасної Росії будуть порівнянні з масованим ракетно-ядерним ударом. "Бананова республіка" не може диктувати свою волю індустріально-розвиненому світу - навіть якщо вона називає себе "великою енергетичною державою". Втрата Судетського пояса мала для обороноздатності Чехословаччини такі ж наслідки, як здирання 70% шкіри для здоров'я людини. Нічого схожого в сьогоднішній "кримській кризі" немає. Проблема державної приналежності Криму - це питання "політичних понтів", але не прагматичної вигоди.

Не чекайте допомоги Заходу.

Значно вигідніше залишити Крим в складі України, ніж добиватися приєднання півострова до своєї території. Адже він не здатен самостійно себе забезпечувати енергоносіями і навіть водою.

На жаль, у Росії поняття самоповаги і самоствердження нерозривно пов’язане з приниженням іншого. Росія ніколи не була самодостатня, їй завжди був потрібен ворог, або раб для самоствердження. А це – не що інше, як комплекс неповноцінності. Україна – це приклад для Росії, якщо, звісно, Росія ще здатна чогось вчитися.

Київ – Військова експансія Росії у Криму, відмова Кремля вести переговори з новою владою у Києві, спотворення інформації про перебіг подій в Україні у російських ЗМІ, наміри Москви приєднати частини України до Росії (насамперед Крим) – все це змушує експертів визнати, що Росія розпочала агресію проти України. Фахівці зазначають, що для багатьох українців це стало «холодним душем», а наслідком стане прощання з міфами про Росію як про братню країну.

Поки політологи ведуть дискусії навколо майбутнього постфедеративного простору, останній редут євразійської імперії - піддані пана Путіна жевріють надією, що розпаду Росії ніколи не відбудеться, тому що цього просто не може відбутися. Логіка залізна. І як аргумент в їх підсвідомості зловісно засів «ядерний щит». Можна сказати, «ядерний аргумент» є останнім бастіоном психологічної стабільності і впевненості в існуванні могутньої держави - ​​покровителя і захисника сірих і убогих. І не дай вам Боже зруйнувати ядерний міф совків! Євразійці вмить перетворяться на пацаків з к/ф Г. Данелії «Кін-дза-дза!», Які позбулися своїх цаків. У психології ісконників помре остання надія захоплення чатланскої планети Плюк. Всі точки стабільності і надій на майбутнє, все, чим можна було пишатися перетворится в ніщо. Щоб не завдати ідейним будівельникам розвиненого євразійства душевної травми, раджу їм далі не читати!

Розв’язання кризи визначається розумінням її справжньої причини. Досі Росія і Захід боролися за те, щоб втягнути Україну у сферу свого впливу. Боротьба припиниться з набуттям Україною статусу нейтральної держави, завжди готової до рішучого самозахисту. Нейтралітет України в обмін на мир з Росією.

Російська влада боїться входження України в Євросоюз, адже це несе Росії великі економічні та воєнні загрози. Рішучі наміри щодо євроінтеграції, проголошені новим урядом України, по-суті, притиснули Росію до стіни, і це може спровокувати її на відчайдушні кроки з катастрофічними наслідками для усіх.