Нас усе ближче посувають до практичної реалізації сумнозвісної ідеї двох Україн. Поки що її не озвучують напряму, адже це, по суті, - злочин проти держави. Але закони в Україні практично не працюють, і нинішня влада доводить нам це мало не кожного дня. В результаті маємо небезпечний процес поділу країни на національну і проросійську частини. Він уже запущений за багатьма напрямками: ідеологією Табачника, нігілізмом Януковича, протистоянням у суспільстві та тиском ззовні. Держава слабка, люди розчаровані, а це означає, що для розпаду на окремі частини не потрібно ані агресивного сепаратизму, ані жодної війни. Владі потрібно лише під виглядом реформ скерувати процес у «правильному» напрямку.

Національна ідея українців - у поверненні до мілітарних, культурних, психологічних настанов Київської Русі. Сучасному поколінню співвітчизників слід відтворювати практику наших предків, які створили державне утворення, що відігравало ключову роль у Європі.

На авансцену політичного життя Заходу виходять "нові ліві" рухи. Їхня ідеологічна платформа тільки-но формується. Радикальний пацифізм "нових лівих" грає на руку ісламістам.

Минулого тижня, усі арабські супутникові телеканали і газети висвітлювали активну діяльність «Аль-Каїди». Бен Ладен і аз – Завахірі виконували роль телезірок, а в засобах масової інформації обговорювались здобутки і прорахунки «Аль-Каїди». Інакше й бути не може: адже мова йде про другу річницю «атаки» на Манхеттен, і її варто відзначити належним чином – новим переписуванням історії, відродженням міфів, трансляцією нових і старих відеоплівок.

Сучасний стан політичної свідомості населення України дає владі величезний кредит для реалізації своєї політики як всередині країни, так і на міжнародній арені — стверджує Анатолій ТИХОЛАЗ, директор Центру соціального прогнозування.

Інструкція з ідентифікації для дітей молодшого шкільного віку.

Від моменту страхітливих атак 11 вересня минуло два роки. За цей час ретельно приховувана адміністрацією Буша справжня картина подій стала більш зрозумілою.

В малопопулярному і малопочесному процесі відбудови СРСР протягом другої половини 90 років намітилися дві основні "архітектурні традиції" - перетворення тої чи іншої "незалежної держави" у "закордонну" територію Росії за рахунок встановлення необмеженої диктатури русофільного самодура типу Лукашенка, або ж впровадження такої самої необмеженої влади шляхом встановлення хаотичної "гіперпаламенської" охлократії на зразок молдовської.

Минулого тижня найпопулярнішою темою для дискусійних обговорень на сторінках німецької преси, в багатьох аналітичних телепрограмах і в неофіційних громадських колах була – сенсаційна і скандальна ексклюзивна інформація про безпосередню причетність російського президента Володимира Путіна до найвищих кримінальних мафіозних структур Росії “в законі”.

На сторінках чи не найвпливовішої газети світу The New York Times президента України Кучму прямо названо “вбивцею”. Це – найжорсткіша характеристика гаранта у західній пресі за всі роки правління. Сталося це, коли вже давно замовкли як вуличні протести навколо справи Гонгадзе, так і ноти протесту через санкцію на продаж “Кольчуг”.

Підготовка до перемовин з Північною Кореєю триває. У Вашингтоні, Москві, Токіо, Пекіні та столицях корейських держав дипломати розглядають пропозиції, які б могли виявитись корисними на запланованих наприкінці серпня переговорах щодо питання про ядерний арсенал комуністичної Кореї.

Цього місяця міжнародні сили із забезпечення безпеки в Афганістані переходять під керівництво НАТО. Союзники і партнери США збільшують чисельність своїх військових контингентів. Головна їх ціль – забезпечити тривалу безпеку в Афганістані після військової перемоги над “Аль-Каїдою” і рухом “Талібан”, щоб завадити відродженню притулків воюючих ісламістів чи терористів.

Виправдовуючи проведення політики нерівності, яку застосовують США, можна зважати лише на єдиний аргумент: наддержава є охоронцем порядку, свого роду світовим жандармом проти світової мафії.

Ситуація, за якої український народ проголосував за відмінну від нинішньої концепцію розвитку України, а при владі залишилися носії старих ідей, дуже небезпечна. Якщо воля народу ігнорується, за законами геополітики обов’язково з’являються сили, які цю волю почнуть “імплементувати” іншими методами.

Група експертів, які працюють під егідою ООН, прийшла до висновку, що організація повинна отримати право розслідувати діяльність і навіть застосовувати санкції стосовно транснаціональних компаній, які порушують права людини.