Продовжуємо глибоке занурення у фантастичний роман Френка Герберта «Вулик Гелстрома». У новому епізоді ми розберемо чотири рівні захисту, які стали гарантією виживання для Вулика.

День пам'яті був встановлений Указом Президента України від 23 серпня 2019 року на підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які полягли в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їхнього героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.

Євген Врядник подарував українцям не просто літературний твір, а справжній дороговказ до перемоги та відродження нації. Написана на передовій, у розпал екзистенційної війни України проти російської агресії, ця книга є одночасно філософським трактатом, воїнським маніфестом і практичним посібником. Вона закликає читачів до самодостатності як ключового інструменту збереження внутрішньої свободи та побудови сильної, оновленої України. Для кожного українського націоналіста ця праця стане джерелом натхнення та конкретних ідей, які можуть вивести нашу державу на новий рівень світогляду, соціальної організації та технологій.

Надзвичайно цікаве та інформативне інтерв’ю з Євгеном Карасем, командиром 413 окремого батальйону безпілотних систем "РЕЙД" ЗСУ. Ведучий у студії – Володимир Золкін. Розмова охоплює широкий спектр тем, пов’язаних з війною в Україні, міжнародною політикою, постачанням зброї, внутрішньою ситуацією в Україні та світі.

Поки що законопроєкт №10311, який надає Нацгвардії право використовувати вогнепальну зброю та сльозогінний газ проти цивільного населення під час “масових заворушень”, знято з порядку денного Верховної Ради України. Але це – поки що.

Ми добре знаємо, проти кого і чого боремося. Проти загарбників, несправедливості, нелюдяності й брехні. Але за всім цим «проти» важливо не забувати «за що». І тут думки українців можуть відрізнятися. Я вже пообіцяв, що після війни піду в політику, і хочу поділитися своїм баченням майбутнього України – того, за що ми боремося.

Ми спробували абсолютно все. Ми стукали в усі двері, усіма петиціями, законопроектами, круглими столами, квадратними, підвішеними, підземними – всім чим завгодно. Нічого не працює. Залишився один єдиний варіант: не вмовляти більше нікого, а самим стати дорослими. Не треба апелювати до влади. Ми маємо апелювати один до одного. Петиція кому? Тому, хто плюнув тільки що нам в обличчя? Потрібно звертатися до таких як ми. До громадян. Апелювати до громадян. От ми тут і апелюємо до громадян. В ефірі.

Тисячі українців друкують на домашніх 3D-принтерах запчастини та готову продукцію для потреб війська. Як низова ініціатива допомагає нищити ворога.

У відео Георгій Учайкін та Руслан Рохов підбили підсумки третього тижня розбудови Громадянської мережі політичного впливу «ВІЛЬНІ ЛЮДИ – МАЮТЬ ЗБРОЮ!» та поговорили про те, яке місце мережі в розбудові громадянського суспільства в Україні.

Громадська організація "Спільнота Оленівки" пропонує Офісу Президента, очільнику ГУР та всім перемовниками, які були в Маріуполі з 16 по 20 травня 2022 року під Азовсталлю і домовлялися з російською стороною про вихід і так звану евакуацію у почесний полон, провести спільну прес-конференцію.

Про це Ян Барта (Jan Bárta) повідомив на своїй сторінці у X (колишня мережа Twitter). Збір коштів проводить проект Nemesis, що також збирає гроші на безпілотники для України.

Перегляди українцями відео російських блогерів та прослуховування російської музики генерують для авторів десятки мільйонів доларів на рік, які йдуть в російський бюджет і опосередковано фінансують російську армію.

Багато польських галузей економіки базують свою ефективність переважно на українських громадянах, які там працюють. Українці приходять на допомогу польським компаніям, а отже, і всій економіці. Вони відігравали дуже важливу роль у багатьох галузях ще до початку війни, а нова хвиля українців, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, ще більше змінила ці пропорції.

Наталя Кравцова, мати військовополоненого з бригади "Азов", розповіла, що родини не знають про місце перебування їхніх рідних, у якому стані бійці, чи живі вони взагалі.

"Люди продовжують просторікувати про те, що світ доживає свої останні дні, і тому вважають, що можна просто байдикувати. Це гідне найбільшого осуду. Поганих часів не буває". Ямамото Цунетомо, (山本 常朝, 1659–1719) «Бусідо» (Шлях воїна).