Київ і Москва готуються відправити переговорні делегації до Абу-Дабі для проведення тристоронньої зустрічі з американцями

Зеленський зазначає, що на порядку денному зустрічі в Абу-Дабі насамперед мають бути питання деескалації, такі як обмін полоненими та припинення вогню щодо об’єктів енергетичної інфраструктури й у Чорному морі, пише POLITICO. 

Він також повідомив журналістам цього тижня, що технічні переговорні групи мають обговорити, у якому форматі має відбутися майбутня тристороння зустріч Трампа, Зеленського та Путіна. Що стосується остаточної угоди, то головним питанням для України є те, яку форму гарантій безпеки вона отримає від Європи та США, або, можливо, і від НАТО.

Зеленський не захоче погоджуватися на те, що, на його думку, може залишити Україну вразливою до майбутнього нападу з боку Росії.

Путін, ймовірно, також порушить питання про необхідність гарантій безпеки для Росії – зокрема щодо обмеження або, можливо, скорочення присутності НАТО в сусідніх регіонах, зазначає POLITICO.

Такоє є питання території. На думку Зеленського, визначення будь-яких кордонів – тимчасових чи постійних – може обговорюватися лише на рівні лідерів. «Ніхто інший не має повноважень для цього», – заявив він 27 жовтня.

Зеленський зазначив, що під час попередніх раундів переговорів, які відбувалися протягом останнього року, Україна була готова «в якості компромісу» обговорити ідею створення демілітаризованої «буферної зони» по обидва боки лінії зіткнення в Донбасі.

Подібні ідеї пропонувалися й щодо інших регіонів України. Зеленський зазначив, що його переговірники знову обговорювали ці питання з американцями протягом останніх тижнів. «Ми готові обговорювати питання територій, оскільки росіяни постійно прагнуть його порушувати та включати до порядку денного», – сказав він. Однак це має відбуватися на зустрічі на рівні лідерів.

Європейські лідери наполягають на тому, що їх необхідно залучити до завершальних переговорів, не в останню чергу тому, що саме вони зараз надають Україні переважну частину фінансової та військової підтримки. Трамп припинив американську допомогу у 2025 році.

Зеленський та американці визнають, що європейці повинні брати участь в обговореннях щодо гарантій безпеки – головним чином тому, що в складі будь-яких миротворчих сил, розгорнутих в Україні, будуть здебільшого  європейські війська.

«Коаліція охочих» – неформальний союз із понад 30 країн на чолі з Францією, Великою Британією та Німеччиною – майже рік тому у співпраці зі США підготувала детальні пропозиції. Україна також зацікавлена у вивченні можливості двосторонніх гарантій безпеки зі США — це обговорення не потребуватиме залучення європейських урядовців.

Зеленський зазначив, що плани з відбудови України та сприяння її економічному відродженню також мають передбачати участь Європи. «Ми не можемо уявити собі такий, так би мовити, „План Маршалла“ без Європи».

Залишаються кілька болючих питань для європейських урядів: хто має представляти їх, коли настає час ухвалювати рішення? І чи варто їм взагалі вести переговори з Путіним?

Оскільки з Брюсселя не надходить жодної ясності, деякі лідери взяли справу у свої руки. 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 90-хвилинну телефонну розмову з Путіним, закликаючи його припинити війну. Це викликало негативну реакцію у кількох європейських урядів, зокрема Данії, Італії, Швеції та Литви. Один розчарований дипломат сказав: «Занадто багато чоловіків середнього віку, які хочуть увійти в підручники історії як ті, хто вирішив цю війну».

Росія заявила, що розмова Стубба та Стьоре не дала жодних суттєвих результатів і що, ймовірно, буде ескалація війни.

Однією з проблем у визначенні головного переговірника є те, що європейські країни, зацікавлені в переговорах, не входять лише до ЄС – наприклад, Велика Британія та Норвегія знаходяться поза межами блоку. Без чіткого лідерства європейські інтереси ризикують опинитися на другому плані, коли переговори стануть серйозними.

20 жовтня американський посланець Трампа Стів Віткофф провів переговори із Зеленським, Стуббом і Стьоре в Осло. Наступного дня Віткофф вирушив до Петербурга на зустріч із Путіним. Цього тижня в Брюсселі мала відбутися наступна зустріч з метою підготовки до переговорів в Абу-Дабі – але американці відклали переговори, очевидно, через події на Близькому Сході.

«Зараз проведення зустрічі в Абу-Дабі залежить від американської сторони», – заявив Зеленський. На прес-конференції 28 жовтня він додав: «Ми дуже сподіваємося, що процеси ескалації на Близькому Сході – які зараз є предметом стількох дискусій – не стануть на заваді».

Після телефонної розмови з Кремлем Стубб і Стьоре, судячи з усього, повідомили Зеленському, що, на їхню думку, Путін серйозно ставиться до можливості зустрічі в Абу-Дабі. Однак як публічно, так і приватно європейські дипломати та політичні лідери висловлюють глибокий скептицизм щодо того, чи справді Путін серйозно налаштований на швидке досягнення миру.

Європейські дипломати вважають, що Путін просто грає з часом, сподіваючись, що Україна ослабне протягом зими внаслідок атак на її енергетичну систему, а Європа – можливо, з ультраправою Марін Ле Пен на чолі Франції – втомиться платити за війну і припинить це робити наступного року.

Саме тому чиновники ЄС усвідомлюють, що не можуть покладати надії на мир, і мусять подвоїти фінансову підтримку та військову допомогу Україні, одночасно посилюючи санкції проти Росії.