У четвер 16 червня 2016 року в Києві о 18-30 відбудеться відкритий семінар і дискусія за участю Романа Машковця, Юрія Романенка, Ігора Каганця. Обговоримо стан і перспективи сучасної цивілізації в контексті гібридної війни Росії проти України і всього вільного світу.

Скандал на «праймеріз» «несистемної опозиції» – перше місце посів «поганий новинар» Вячєслав Мальцев, але політбюро ПАРНАСу проігнорувало результати голосування.

«Ми вважаємо, що існуючий у Росії порядок приречений, причому у найближчий історичній перспективі. Ми відмовляємо теперішньому політичному режиму у підтримці.» – Декларація общєрусского національного двіженія под руководством Ігоря Стрєлклова.

Едуард Тополь відомий широкій публіці як письменник – автор гостросюжетних і кримінальних романів, журналіст і кіносценарист. Фільми, зняті за його сценаріями, заборонялися радянською цензурою, а книги, в числі яких добре відомі романи «Красная площадь», «Журналист для Брежнева», «Россия в постели», «Чужое лицо», «Завтра в России», «Любожид» і багато інших, видавалися великими накладами в Європі, Азії та Америці. У 1978 році Едуард Тополь емігрував в США. У 1998 році він опублікував резонансне звернення до єврейських олігархів: «Возлюбите Россию, Борис Абрамович!» – «Открытое письмо Березовскому, Гусинскому, Смоленскому, Ходорковскому и остальным олигархам». Сьогодні він разом з дружиною і сином живе в Прінстоні. Нещодавно йому виповнилося 75 років, але він як і раніше бадьорий і сповнений нових літературних задумів.

Президент Литви Даля Грібаускайте вважає, що сьогодні Захід не має лідера, який в змозі зупинити Путіна. Умови перемир’я в Україні були запропоновані Росією.

Більшовизм за своєю суттю є схильність до грабунку і присвоєння. Правда, він дещо відрізняється від звичайного розбою: розбійник добре знає, що він протиправний, більшовик же вважає себе в «повному праві»; розбійник не жадає політичної влади, більшовик прагне саме до неї; розбійник не намагається легалізувати ні своє становище, ні свої вчинки; більшовик не заспокоюється до тих пор, поки він не легалізує і те й інше.

Знаєте, що для російського ФСБ було відкриттям? Не українське донбаське підпілля, ні. А те, що ополченці, місцеві путіновіри й русколюби, вбивали їхніх військових через заялозані гроші, грабували їхніх офіцерів, їхні частини й прикордонні міста. Отримували російські іхтамнєти зарплатню й … щезали у степах, копальних відстійниках та балках. На іхтамнєт і суда нєт.

Два роки протистояння російській агресії на українському Донбасі у формі антитерористичної операції і загальна динаміка цього конфлікту переконливо доводять – насправді Москва воює не з Києвом; головний її ворог – Вашингтон і його європейські союзники.

Громадянам України заявляють, що швидкі зміни неможливі: є закони, які не можна так просто порушити. Але призначити свою людинку закон не завадив. Генпрокурору потрібен характер бійця і реальна незалежність від президента - щоб планомірно садити його оточення, поступово підбираючись до президентського горла.

Якщо прибрати цей культ, то між країнами колишнього СРСР залишиться не дуже багато спільного. Національні російські регіони теж позбудуться ідеї, яка їх тримає разом.

Кадрові військові, строковики були кинуті у січкарню війни залаштунковим «фас». Це злочин їхнього «вождя» та їхніх генералів. Й вони пішли. Підкорилися наказу, якого не було. Але ж знали, що йдуть вбивати мирний народ чужої країни.

Ще кілька років тому росіяни вважали цю країну одним із найближчих союзників. Сьогодні ж опитування громадської думки засвідчують, що вони дедалі більше вбачають у ній ворога. Путін добре вміє грати на слабкостях інших країн. Зараз Кремль намагається посилити політичну шкоду, якої Меркель завдала її політика відкритості біженцям.

Спільно з Реанімаційним пакетом реформ ми досліджуємо те, які зміни відбуваються в державі, а які ще мають відбутися – і чому. Бізнесмен, колишній голова Нацагентства з питань держслужби та один з розробників законопроекту «Про державну службу» Денис Бродський розповів про те, чому треба звільнити половину держслужбовців та що буде з тими, хто не хоче змінюватися.

«Звичайно, у російської державності є обожнювачі. Наприклад, розумний Кадиров. Але слід пам’ятати, що він любить її приблизно за мільярд рублів на добу. А за такі гроші навіть я б її любив» – Александр Нєвзоров

Чим більш агресивною в останні роки стає Росія, тим менш імовірно, що НАТО відкриє двері новим членам, що знаходяться в стані конфлікту з Москвою. Стійке рішення фундаментальної проблеми безпеки України було б вигідне всій Європі і заслуговує повної підтримки Заходу.