У Білоруській кризі, в її зовнішньополітичному прояві явно простежуються відразу кілька треків: 1. Російський вплив і бажання РФ його збільшити. 2. Франко-Німецька позиція, яка передбачає "резервування місця" під пункт 1 (участь Кремля як визначальної сили). 3. Окрема позиція країн Тримор'я, яка розпадається на 2 вже не синхронні треки – польський і литовський. Всього на сьогодні вимальовуються 8 треків.

До коаліції можуть увійти наші найвірніші союзники — Канада, Великобританія, Польща, Латвія, Литва, Естонія. Але ними коло ймовірних учасників не обмежується. До формування проамериканського ядра в середині Євросоюзу Штати йшли останніх років двадцять. Ще на початку тисячоліття міністр оборони в адміністрації Джорджа Буша-молодшого Дональд Рамсфельд констатував наявність розколу на нову і стару Європу. Кризи 2014-2020 рр. його ще більше оголили.

За результатами опитування соціологічної групи Рейтинг, проведеного 3-6 вересня 2020 року, 68% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку. 63% опитаних переконані, що економічне становище України за останні пів року скоріше погіршилося. Лише 7% побачили покращення, а 26% – не відчули жодних змін.

11 вересня мала відбутися зустріч у Берліні представників країн нормандської четвірки (Україна — Росія — Німеччина — Франція) на рівні радників глав держав. Від України там мав би бути керівник Офісу Володимира Зеленського Андрій Єрмак, а від РФ — заступник керівника адміністрації Путіна Дмитро Козак. Але вона опинилася під загрозою.

По-перше, не має сенсу протиставлення «про-російського» Лукашенко та «анти-російської опозиції». Той самий опозиційний лідер Бабарико очолював банк, який був російським підприємством-«дочкою». З чого б йому бути «анти-російським»? Він має міцні та прагматично обумовлені зв'язки з російською верхівкою.

Лукашенко пручався процесу інтеграції, на якій наполягав Кремль і Путін, адже тоді б Білорусь втратила 99% своїх національних повноважень. Лукашенку пропонували пост голови союзного парламенту. Почалася велика боротьба з шантажем і «викручуванням рук» Лукашенку.

В такий спосіб Росія створює ґрунт для довгострокового домінування в регіоні через засоби впливу на населення окупованих територій. Зважаючи на ризики форсованої реінтеграції та перетворення теми Донбасу в Україні на російську «м'яку силу», постала необхідність глибшого усвідомлення цих загроз.

Ставка демократів на чорні бунти як інструмент повалення Дональда Трампа може зазнати краху. Громадяни США мають бути поставленими у рівні умови.

Дональд Трамп не виключив, що Сполучені Штати можуть збільшити мита на китайські товари. Навіть більше, американське Міністерство торгівлі вивчає, які виробництва і ланцюжки постачання вивести з Китаю в інші країни, щоб створити торговельну мережу надійних партнерів. Про це думають і в Європі. Наприклад, Німеччина надала великим підприємствам і корпораціям можливість пільгового кредитування, щоб уникнути поглинання їх, зокрема, й китайськими інвесторами.

Плани нового водного шляху між Балтійським і Чорним морем, що проходить через Україну, Білорусь та Польщу, можуть потенційно революціонізувати геополітику східної Європи і водночас посилити Східно-Західну напругу. Європейський Союз назвав проект "E40", а США заявили про свою підтримку.

Навіщо засоби масової інформації і влада роблять усе можливе, щоб створити атмосферу паніки, тим самим провокуючи надзвичайний стан з призупиненням повсякденного життя й трудової діяльності для цілих регіонів? Перш за все, тут знову проявляється зростаюча тенденція використовувати стан надзвичайної ситуації в якості нормальної парадигми управління.

За даними Нью-Йорк Таймз, станом на 5 березня 2020 року в кампанії беруть участь 2 кандидати від республіканців і 3 кандидати від демократів (вибуло 2 республіканці та 25 демократів).

Багаторічний канцлер Німеччини зараз готується завершити роботу на цій посаді – вона у такому собі тривалому періоді прощання. Ще в жовтні 2018 року Меркель оголосила, що планує піти на пенсію, коли закінчиться її четвертий термін – а це має статися восени 2021 року.

Американська Anti-defamation league (Антинаклепницька ліга) стверджує, що Польща і Україна – найбільш антисемітські в Європі: що не так і чим це загрожує? Організації, які декларують боротьбу з шовінізмом, сприяють шовінізму.

Російсько-українська війна, яку безуспішно намагається припинити команда президента Зеленського, багатьма оглядачами тлумачиться як війна за ідентичність. Найбільш об’єктивний показник природи будь-якої війни – її результати. Нинішня війна ще не закінчена, але проміжні підсумки можна підбити.