Як Зеленський «кинув» американських техногігантів і що йому за це буде

Раптова відставка 35-річного Михайла Федорова з посади міністра оборони України завершила вкрай важливий етап реформування українського оборонного відомства. Федоров, призначений на посаду в січні 2026 року, приніс культуру швидкого інноваційного розвитку, притаманну Кремнієвій долині. Його стартап-стиль управління та фокус на безпілотних технологіях швидко увійшли в клінч із консервативною військовою номенклатурою.

Завдяки своїй ефективності та прямим контактам з американськими технологічними лідерами, зокрема з Ілоном Маском та Алексом Карпом, Михайло Федоров набув значної популярності, тому Зеленський вирішив негайно усунути потенційного конкурента на виборах. 

Ймовірно, що Palantir та технологічні мільярдери з Кремнієвої долини будуть захищати Федорова. Нинішні «картонкові протести» – це лише зовнішня сторона і прелюдія для серйозніших дій, які мають розгорнутися після 18 серпня 2026 року. Цього дня Верховна Рада України має повернутися до роботи після канікул, а прихильники Михайла Федорова готують масштабний протест.

Але це не буде класичний майдан з палатками, барикадами та політичною дестабілізацією. Цього разу перехід відбудеться в керованому режимі. Революційна ситуація та тиск з боку міжнародних структур роблять зміну влади в країні лише питанням часу.

Гіпотеза про наявність неформальних стратегічних домовленостей базується на безпрецедентному рівні інтеграції рішень компанії Palantir Technologies в оборонну інфраструктуру України. Співзасновниками Palantir є Алекс Карп та відомий венчурний інвестор Пітер Тіль, який має значний політичний вплив у Білому домі. Алекс Карп став першим керівником великої західної корпорації, який особисто зустрівся з президентом Володимиром Зеленським 2 червня 2022 року, започаткувавши довгострокове партнерство.

У межах цієї співпраці Palantir надавав програмне забезпечення та передове обладнання українським силовим структурам та Збройним силам pro bono (задля спільного блага), фінансуючи впровадження власним коштом, що дозволило створити цифрову систему управління боєм, якої не мала російська армія.

Спільно з Міністерством оборони під керівництвом Федорова було запущено платформу Brave1 Dataroom, де понад сто оборонних компаній отримали доступ до унікальних бойових даних для навчання алгоритмів штучного інтелекту. Технології Palantir були безпосередньо інтегровані в системи детального аналізу ворожих повітряних атак, обробки розвідувальних даних та планування складних операцій глибокого ураження в тилу ворога.

Михайло Федоров відомий побудовою унікальних прямих зв’язків із західними технологічними та політичними лідерами, що дозволило йому ефективно залучати ресурси для оборони України в обхід бюрократії.

Ілон Маск (SpaceX). Українські посадовці описують стосунки Федорова з Маском як «суперконструктивні». Федоров мав прямий канал зв’язку з мільярдером, завдяки чому йому вдалося домовитися про деактивацію терміналів Starlink для російських військ через систему «білих списків» та обмеження доступу росіян до мережі на окупованих територія. Це контрастує з більш напруженими відносинами між Маском та іншим керівництвом України.

Алекс Карп (Palantir). Федоров збудував глибоке стратегічне партнерство з генеральним директором Palantir, що зробило софт компанії невід’ємною частиною українських операцій на основі ШІ. Одразу після звільнення Федорова в липні 2026 року Карп особисто зателефонував йому та запропонував спільний проект або роботу в Palantir.

Борис Пісторіус (Міністр оборони Німеччини). Між Федоровим та Пісторіусом існували «тісні зв’язки» та високий рівень професійної довіри. Федоров публічно називав Пісторіуса «новим Черчиллем Європи» за його внесок у підтримку України. Разом вони підписали критично важливі угоди щодо розробки систем протибалістичної оборони (Freya) та спільного виробництва робототехніки в Німеччині. Після відставки Федорова Пісторіус дав його діяльності надзвичайно позитивну оцінку.

Андрюс Кубілюс (Єврокомісар). Кубілюс тісно співпрацював із командою Федорова, зокрема над питаннями прозорого використання європейського фінансування для оборонного виробництва. Він підписував нові угоди з Федоровим лише за день до його відставки та назвав це звільнення «великою несподіванкою», висловивши стурбованість щодо подальшої долі спільних проектів.

Інші лідери. Федоров також налагодив прямі контакти з колишнім керівником Google Еріком Шмідтом та отримав публічну підтримку від колишнього посла США в РФ Майкла Макфола, який закликав повернути Федорова на посаду.

Західні аналітики вважають, що Федоров завоював виняткову довіру завдяки впровадженню гнучких бізнес-моделей Силіконової долини в оборонну сферу, і його усунення сприймається партнерами як деструктивний крок для стабільності оборонних відносин. 

Цей крок було здійснено без погодження із західними технологічними партнерами, відтак розглядається в аналітичних колах як суттєве порушення неформальних домовленостей. 

Важливим є й те, що в американській стартап-культурі глибоко шанують засновників і воліють спілкуватися саме з ними, а не з бюрократією. Це тому, що засновники є носіями бачення, ризикують власними ресурсами та здатні ухвалювати швидкі відповідальні рішення. Бюрократія ж уособлює повільність, страх помилок, безвідповідальність і формалізм, що вбиває інновації. Відтак нахабне усунення Федорова від уже запущених масштабних спільних проектів та від створення нової української армії розглядається американськими техногігантами як зрада, кричуща некомпетентність і саботаж руху України до перемоги.

Palantir є провідним підрядником американського оборонного відомства та спецслужб країн НАТО, тож природно, що спроба усунення Федорова як ключового інституційного партнера в Україні викликала в США та Європі серйозне занепокоєння, в тому числі в аспектах збереження конфіденційності технологій та ефективності подальших інвестицій.

Проте сценарій примусової або керованої заміни чинного глави держави на технократичну фігуру Федорова поза конституційними процедурами не розглядається провідними аналітичними центрами США та ЄС (такими як RAND, Atlantic Council чи ISW) як базовий або бажаний. Західні уряди послідовно уникають підтримки сценаріїв внутрішньої дестабілізації під час повномасштабної війни через високий ризик російського військового прориву в моменти політичного вакууму.

Аналітичні центри рекомендують формування широкого технократичного коаліційного уряду, де президент обмежив би свої функції національною безпекою та закордонними справами, передавши внутрішню та економічну політику незалежним технократам, серед яких ключовою фігурою бачать саме Михайла Федорова.

Американські оборонні та технологічні компанії вже розглядають Україну не як реципієнта допомоги, а як унікальний полігон для випробування алгоритмів штучного інтелекту та обробки великих даних у реальних бойових умовах. Усунення Федорова з уряду позбавляє американські компанії головного провідника цифрової прозорості, створюючи ризики відновлення тіньових схем розподілу контрактів через старих посередників оборонного сектору.

Західна експертна спільнота (зокрема аналітики Chatham House, RAND та Atlantic Council) сходиться на думці, що сценарій класичного керованого транзиту влади в Україні за допомогою США та ЄС у короткостроковій перспективі є малоймовірним. Західні уряди усвідомлюють, що будь-яка неконституційна зміна керівництва держави під час активних бойових дій здатна спровокувати колапс системи управління та фронту, що буде миттєво використано Росією.

Західний консенсус полягає у переході до м’якого варіанта управління, який полягає в обмеженні повноважень Офісу Президента та формуванні уряду національної єдності з широкими повноваженнями для технократичного крила.

Висновки

1. Звільнення Федорова було політичним кроком Офісу Президента України з метою усунення популярного конкурента, що призвело до дестабілізації каналів взаємодії з західними оборонними компаніями та паралічу військових закупівель.

2. Комерційні інтереси таких гігантів як Palantir безпосередньо залежать від прозорості українських інституцій. Спроби повернутися до старих корупційних схем закупівлі через закриті структури загрожують згортанням спільних розвідувальних, технологічних та аналітичних проектів.

3. Сценарій керованої зміни влади трансформувався у вимогу західних партнерів щодо децентралізації управління та передачі повноважень технократичному кабінету міністрів, де Федоров розглядається як головна фігура транзитного періоду.

4. Мільярдери з Кремнієвої долини не звикли програвати – вони ставлять на ефективність алгоритмів, а не на корупційні схеми в стилі дев’яностих. Некомпетентна і корумпована влада в Україні не лише заважає робити бізнес, а й суперечить цінностям руху технологічних правих, головними ідеологами якого є Пітер Тіль і Алекс Карп.    

5. Федоров – це ще не самостійний гравець, але вже чіткий союзник американських технологічних правих, які хочуть перетворити Україну на фронтир передових технологій з мінімальним втручанням місцевих корупційних «еліт».

6. Зміна конфігурації влади на Банковій – це вже не теорія, а календарний план. Усунувши Федорова, Зеленський став на заваді американському та європейському військово-промисловому комплексу.