У червні ми з’ясували, що адекватною відповіддю середнього класу на спробу його ліквідації може бути лише організований релігійний рух. У липні переконалися, що найефективнішою формою його організації може бути лише Аріянська Церква.
При переході до постіндустріальної формації спочатку твориться стартап (англ. startup – зерно, насіння, початок, зародок) у вигляді Аріянської Церкви, яка стає зразком для народної держави. Настав час уточнити ці терміни.
Релігійно-церковна організація дозволяє рішуче ставити на місце психопатів, вакцинаторів, держиморд, шахраїв та інших соціальних паразитів. Належність до церкви надає впевненості, підіймає соціальний статус, свідчить про духовну зрілість і самостійне мислення.
Озиратися на думку невігласів і шахраїв – це не поважати себе. Єдина адекватна поведінка в умовах масового безумства – робити те, у що віриш, і наполегливо гнути свою лінію.
Карантин виявився не таким безглуздим, як нам здавалося спочатку. Оскільки все повилазило на поверхню, як це завжди буває під час серйозної кризи, то несподівано знайшлися деякі важливі «пазли» до загальної картини постіндустріального переходу.
Церква – це організована духовна громада з власною системою управління. Після збільшення її чисельності до розмірів «надвеликої групи» з’являються етнічні ознаки. В поєднанні з чіткою організацією отримуємо феномен протонації.
Людина є втіленою божественною сутністю – це фундаментальна ідея аріанства. Тому головна заповідь Ісуса Хреста закликає зосередитися на відновленні зв’язку з цим своїм внутрішнім богом: Люби господа, бога ТВОГО!
Іудохристиянські храми будуються так, щоб священник робив жертвоприношення, а натовп за цим спостерігав. В аріохрестиянських храмах взагалі не було жертовників, зате був стіл для спілкування духовних братів і сестер. А якими можуть бути храми постіндустріальної Церкви?
