Голодомор

Вшановуючи пам'ять українців, які були знищені кривавим радянським режимом у двадцятому сторіччі, необхідно не лише зрозуміти причини і наслідки геноциду українців, а й розкрити геополітичні реалії, що призвели до масових вбивств за етнічною ознакою.

Стаття аналізує масштаби винищення українців у XX столітті, оцінюючи загальну кількість жертв голодоморів та репресій у понад 15 мільйонів осіб. Автор доводить, що радянська влада систематично фальсифікувала статистику населення, щоб приховати реальні наслідки штучного голоду та каральних акцій. Використовуючи математичні моделі, дослідник обчислює колосальні втрати українського генофонду, які призвели до загибелі майже кожного другого етнічного українця. У роботі також розглядається політика планового заміщення вимерлих українських сіл переселенцями з Московії. Підсумкова теза наголошує, що непокараний геноцид повторюється, тому порятунком для нації є відродження історичної пам’яті та націоналізму.

Як можна стерти історію цілої нації? Часто відповідь криється не лише в масштабних трагедіях, а й у тихих, непомітних маніпуляціях – наприклад, у зміні однієї цифри в шкільному підручнику. Радянська книга, видана 1931 року, наводить таблицю з даними про національний склад СРСР. І там, серед інших, міститься надзвичайне число – 81 195 000 українців.

Голодомор 1932–1933 років був ретельно спланованим актом геноциду українського народу, організованим радянською владою. Автор розглядає роль переписів населення у приховуванні справжніх масштабів трагедії та наводить власні розрахунки, що оцінюють втрати у понад 10 мільйонів осіб. У статті викриваються відповідальні особи, зокрема Сталін, Каганович та Молотов, а також критикується міжнародна спільнота за тогочасну байдужість. Особлива увага приділяється зв’язку між минулими злочинами та сучасною російською агресією, наголошуючи на важливості історичної пам'яті. Непокарані злочини мають тенденцію повторюватися, тому встановлення правди є питанням виживання нації.

Сьогодні, як і кожного року у четверту суботу листопада, вшановуємо пам’ять жертв голодомору. Згадаймо мільйони померлих українців о 16:00 хвилиною мовчання та запаленою свічкою у вікні своєї оселі. Маємо також пам'ятати, що наша боротьба зі злом, яке уособлюють кацапи, продовжується й зараз.

У центрі уваги звичайно залишаються події 1932-33 років. Це – друга лінія оборони московських імперців та їхніх посіпак в Україні. В якості таких посіпак виступають здебільше представники племені професійних істориків, що здобули свої наукові ступені та звання ще у Радянському союзі або невдовзі після його розвалу.

25 листопада у 90-ті роковини Голодомору, який насправді є геноцидом українців, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври в Києві відбулася спільна молитва. Участь у ранкових поминальних заходах взяли також закордонні делегації: Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, Президент Швейцарії Ален Берсе, Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте, голови та члени іноземних парламентів, представники дипломатичного корпусу.

«Більшовики – це не банда розбійників, що напала на російський народ. Більшовизм є не зовнішнім, а внутрішнім для російського народу явищем, його тяжкою духовною хворобою, органічною недугою російського народу. Більшовизм є лише відображенням внутрішнього зла, що живе в нас… Він є лише галюцинацією хворого народного духу» (Микола Бердяєв, російський філософ).

Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він подякував Сенату Італії за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу і відзначив, що це відновлює історичну справедливість, вшановує мільйони жертв і застерігає майбутні покоління від злочину геноциду.

Перша світова війна відбулась при активному прагненні до неї більшості її учасників, була цілком передбачуваною і не спланованою з одного центра. Друга світова війна була спланованою саме з одного центру, який я назвав би Штабом світової революції. Його не можна ототожнювати з жодною країною світу.

"Сьогодні Британський парламент справедливо ухвалив рішення визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом. Ми сподіваємося, що це хоч якось допоможе вшанувати пам’ять мільйонів українців, заморених голодом. Ми стоїмо за наших друзів в Україні".

Вчергове згадуючи Голодомор 1932-1933 років, відкриваєш для себе нові невідомі сторінки історії тих років, коли Україна остаточно потрапила до кліщів СРСР. Комуністична партія та керівництво СРСР не хотіли миритися з українським заможним селянином. У лютому 1930 ЦК КП (б) почала кампанію ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації.

Я прошу Господа очищення і звільнення від страху – від демона, що не дає нам повірити у власні сили, у власний корінь, у власне національне «я», що народжене і завжди народжується цією чудовою землею.

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів в Україні. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років. Комуністична влада СРСР винищила мільйони українських селян, щоб остаточно ліквідувати спротив режиму, упокорити й загнати до колгоспів.

«Голодомор є класичним прикладом радянського Геноциду. Найдовшого і наймасштабнішого експерименту з русифікації. А саме – винищення Української Нації» (Рафаїл Лемкін, автор терміну „Геноцид“).