Патріот і державний муж України. Національність – українець
29/04/2009 - 16:50
Патріот і державний муж України. Національність – українець
Світ
Україна невідомаhttps://www.ar25.org/node/16575
Image
У міжчассі головне німецьке командування, прикликане Центральною Радою для боротьби проти більшовиків, не бачачи у Центральної Ради здібності дотримати умови того покликання та взагалі конструктивної державної здібності, все міцніше і планомірніше прибирало до своїх рук фактичну владу в краю. Було ясно, що Україна швидко попаде в становище колонії, оскільки українські кола не змінять власними силами політичний провід. В результаті таких обставин і відносин між німцями і Центральною Радою прийшло з ініціативи консервативних елементів на чолі з генералом Павлом Скорпадським до безкровного перевороту 29 квітня 1918 року. На Хліборобському Конгресі за участі 6432 уповноважених представників наддніпрянської України проголошено генерала Павла Скорпадського Гетьманом усієї України та Військ Козацьких…
Щоб показати духовний образ патріота Гетьмана Павла, що вирішив прийняти на себе тяжке завдання відновлення Гетьманщини, зацитуємо уривок його спогадів про його переживання напередодні перевороту.
… «28-го квітня після обіду я замінив свою звичайну військову черкеску на цивільне убрання, упередив ординарця, що повернуся години через півтори, щоб мене не шукали, вийшов з дому і візником поїхав до скверу, де стоїть памятник Святому Володимирові. Мені хотілося насамоті обдумати те діло, що звалював тепер на свої плечі, мені хотілося розібратися в своїх власних думках і намірах. Я почував, що переживаю дуже важкі момоенти мого життя; усвідомлював собі, що поки все це схоже на якийсь кавалерійський рейд і я переживаю тільки цікаві почуття риску, але потім мусить початись зовсім інше, інша праця і інші переживання. Колосальна відповідальність ляже на мене і я вже змушений буду забути про особисте життя і особисті інтереси.
Я наблизився до пам’ятника і сів на лавку близько від нього. Народу майже не було. Тихий світлий весняний день нагадував про народження нового життя. Переді мною чудово вимальовувався Дніпро, свідок не таких ще переворотів!... Я довго, довго сидів, милувався краєвидом, образи минулого мого краю один за другим виникали перед моїми очима; я намагався уявити собі його будуччину. Я відчував, що починаю якусь нову сторінку в історї мого народу і хотілось усвідомити собі всі обставини цього початку. Хай буде, що буде, а йти на це діло я мушу. Потраплю врятувати мій край – буду щасливий, не здолаю цього зробити – буду мати чисту совість, бо не маю я особистих цілей»...
Так «живі і ненароджені», за словами Шевченка, спонукали Павла Скоропадського до активної участи в долі Батьківщини. Йому треба було почути голосу – поради предків. Тут, на високому березі Дніпра, цієї аорти України, постать найбільшого князя Русі-України Володимира Святого говорить до нього маєстатом минулого славного України – піднесеним хрестом – благословенням...
На другий день сталося проголошення Павла Скоропадського Гетьманом України як спонтанний вияв волі головної тоді частини українського хліборобсько-козацького народу. Того ж дня Український Чорноморський флот, діставши телеграму про ту подію, підніс на своїх кораблях українські прапори з тризубом, увінчаним хрестом, якого хреста так уперто перед тим домагався затвердити від Центральної Ради по заповіту і традиції Запорізьких Козаків.
Як і за Богдана Хмельницького, якого було обрано на Гетьмана також 29-го квітня 1648 року, той акт відновлення Гетьмансько-Козацької Державності було освячено Церквою. Павла Скоропадського того ж дня в Святій Софії при урочистому молебні правлячий єпископ помазав на гетьманування. Так він одержав благословення духовної влади. А в ніч з 4-го на 5-те травня Гетьман з всіма міністрами і почтом був на Великодній Службі Божій. Правлячий митрополит передав від своєї свічки світло Гетьманові, а Гетьман запалював свічки міністрам, а міністри запалювали свічки присутнім вірним. Це відбувалося надзвичайно урочисто у храмі Святої Софії Премудрості Божої в храмі Великого Князя України Ярослава Мудрого.
Антін Кущинський, 1974 р.
В тему:
1918: Другий Гетьманат проти ліберально-комуністичної республіки.
Три міфи про Другий гетьманат
Українську незалежну державу гетьмана Павла Скоропадського знищили соціалісти-масони
Гетьман Павло Скоропадський
Гетьманська модель: історичний досвід і перспективи
Перший Український корпус. Місце народження — Меджибіж
Третій Гетьманат
Хто такий Павло Скоропадський
Щоб показати духовний образ патріота Гетьмана Павла, що вирішив прийняти на себе тяжке завдання відновлення Гетьманщини, зацитуємо уривок його спогадів про його переживання напередодні перевороту.
… «28-го квітня після обіду я замінив свою звичайну військову черкеску на цивільне убрання, упередив ординарця, що повернуся години через півтори, щоб мене не шукали, вийшов з дому і візником поїхав до скверу, де стоїть памятник Святому Володимирові. Мені хотілося насамоті обдумати те діло, що звалював тепер на свої плечі, мені хотілося розібратися в своїх власних думках і намірах. Я почував, що переживаю дуже важкі момоенти мого життя; усвідомлював собі, що поки все це схоже на якийсь кавалерійський рейд і я переживаю тільки цікаві почуття риску, але потім мусить початись зовсім інше, інша праця і інші переживання. Колосальна відповідальність ляже на мене і я вже змушений буду забути про особисте життя і особисті інтереси.
Я наблизився до пам’ятника і сів на лавку близько від нього. Народу майже не було. Тихий світлий весняний день нагадував про народження нового життя. Переді мною чудово вимальовувався Дніпро, свідок не таких ще переворотів!... Я довго, довго сидів, милувався краєвидом, образи минулого мого краю один за другим виникали перед моїми очима; я намагався уявити собі його будуччину. Я відчував, що починаю якусь нову сторінку в історї мого народу і хотілось усвідомити собі всі обставини цього початку. Хай буде, що буде, а йти на це діло я мушу. Потраплю врятувати мій край – буду щасливий, не здолаю цього зробити – буду мати чисту совість, бо не маю я особистих цілей»...
Так «живі і ненароджені», за словами Шевченка, спонукали Павла Скоропадського до активної участи в долі Батьківщини. Йому треба було почути голосу – поради предків. Тут, на високому березі Дніпра, цієї аорти України, постать найбільшого князя Русі-України Володимира Святого говорить до нього маєстатом минулого славного України – піднесеним хрестом – благословенням...
На другий день сталося проголошення Павла Скоропадського Гетьманом України як спонтанний вияв волі головної тоді частини українського хліборобсько-козацького народу. Того ж дня Український Чорноморський флот, діставши телеграму про ту подію, підніс на своїх кораблях українські прапори з тризубом, увінчаним хрестом, якого хреста так уперто перед тим домагався затвердити від Центральної Ради по заповіту і традиції Запорізьких Козаків.
Як і за Богдана Хмельницького, якого було обрано на Гетьмана також 29-го квітня 1648 року, той акт відновлення Гетьмансько-Козацької Державності було освячено Церквою. Павла Скоропадського того ж дня в Святій Софії при урочистому молебні правлячий єпископ помазав на гетьманування. Так він одержав благословення духовної влади. А в ніч з 4-го на 5-те травня Гетьман з всіма міністрами і почтом був на Великодній Службі Божій. Правлячий митрополит передав від своєї свічки світло Гетьманові, а Гетьман запалював свічки міністрам, а міністри запалювали свічки присутнім вірним. Це відбувалося надзвичайно урочисто у храмі Святої Софії Премудрості Божої в храмі Великого Князя України Ярослава Мудрого.
Антін Кущинський, 1974 р.
В тему:
1918: Другий Гетьманат проти ліберально-комуністичної республіки.
Три міфи про Другий гетьманат
Українську незалежну державу гетьмана Павла Скоропадського знищили соціалісти-масони
Гетьман Павло Скоропадський
Гетьманська модель: історичний досвід і перспективи
Перший Український корпус. Місце народження — Меджибіж
Третій Гетьманат
Хто такий Павло Скоропадський
Останні записи